Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Чому багатьом людям легше написати комусь, ніж подзвонити?

Чому багатьом людям легше написати комусь, ніж подзвонити?

5 хв на читання
Про що цей текст: Анастасія й Аліна розповідають про свій страх телефонних дзвінків, а психологи пояснюють причини його виникнення.
Читати повну версію

[Телефонофобія — різновид соціального тривожного розладу, при якому люди не приймають дзвінки від незнайомих номерів, а дзвінки навіть від близьких можуть ставати для них джерелом стресу. Такі люди надають перевагу спілкуванню в месенджерах]

Анастасія Король, 21 рік, журналістка

Ще кілька років тому я всіляко уникала телефонних дзвінків. Нікому не дзвонила першою — здавалося, що дратуватиму людей. Але коли влаштувалася журналісткою в газету, більшість коментарів мусила брати саме телефоном. Спочатку було дуже складно, але бажання працювати допомогло мені подолати страх. Тепер, коли телефоную, одразу представляюсь, запитую, чи людині зручно говорити, а потім пояснюю, що мене цікавить. Такий завчений початок допомагає мені сконцентрувати свої думки і налаштуватись на розмову.

Та все ж один страх я ніяк не можу побороти — фобію дзвінків від невідомих абонентів. Щоразу, як бачу на екрані вхідний виклик від незнайомого номера, у мене з’являється тривожність. Із раціональної точки зору я розумію, що боятися нічого, але ніяк не можу позбавитися цього нелогічного страху.

Коли залишаю комусь свій контакт для з’ясування робочих питань, прошу писати мені в месенджери, прив’язані до номера мобільного. 

Нерідко мій страх відповідати на незнайомі дзвінки призводить до побутових незручностей. Бувало, що доставку їжі чи товарів відправляли назад через те, що я не брала слухавки від кур’єра (забула про замовлення!), а нещодавно два дні ігнорувала дзвінки від бабусі, бо після зміни сім-картки в мене не зберігся її номер. 

*мої улюблені:
фільм: “Портрет дівчини у вогні” режисерки Селін Ск’ямми
книга: “Інтернат” Сергія Жадана
хобі: люблю театр, дуже раджу виставу “Одержима”, яку поставило мистецьке об’єднання “Вітряк”.


Аліна Бахвалова, 26 років, аспірантка факультету психології КНУ ім. Т. Г. Шевченка

З дитинства не люблю розмов по телефону. Бувало, що під час них на мене кричали, грубили чи відмовляли у моєму проханні. Це відклалося в пам’яті. Тож зараз намагаюсь уникати дзвінків. Винятки роблю, якщо немає іншого способу зв’язатися (як от з ЖЕКом) або це щось супертермінове для роботи.  Тоді просто збираю волю в кулак і набираю номер. 

Коли телефоную комусь (особливо тим, з ким спілкуюсь рідко, або кому телефоную вперше), то відчуваю мандраж, серце стукає, як перед забігом на дистанцію… 

Також я боюся піднімати слухавку, коли телефонує незнайомий абонент. І, треба сказати, інколи мій страх обертається для мене позитивом. От нещодавно не відповіла на дзвінок з невідомого номера, а потім виявилося, що на роботі хотіли навантажити мене додатковими завданнями 🙂 

Загалом же намагаюся попереджати людей, щоб мені краще писали, а не дзвонили. 

*мої улюблені:
фільм: “Гаттака” режисера Ендрю Нікола
пісні: Dirty Paws, Alligator і Little Talks гурту Of Monsters and Men
хобі: DIY або рукоділля.

Які причини виникнення такого страху?

“Раптові телефонні дзвінки часто викликають тривогу, адже відволікають від якогось заняття чи впливають на плани. Звідси й дискомфорт, — пояснює Ольга Шабловська, психологиня, президенка Міжнародної психологічної асоціації проективних методик. — Також в основі телефонофобії лежить страх того, що про вас подумають на іншому кінці лінії, чи зможете ви говорити впевнено. Це — про завищені очікування до себе та страх негативної реакції інших.

Часто паніка може виникати від того, що людина немає часу обдумати відповідь, як це можна зробити у переписках. Листування додає впевненості і відчуття контролю над ситуацією, тоді як розмова з незнайомою людиною — це завжди певною мірою авантюра, щось невідоме.

Серед інших причин страху перед дзвінками є сприйняття дзвінка як вторгнення в особистий простір. Переписуватись значно простіше — можна відповісти на повідомлення тоді, коли зручно, а не вже і зараз”. 

“Доволі часто цей страх розвивається саме серед молоді, яка з дитинства звикла спілкуватися в месенджерах, — в неї відсутні достатні навички усної комунікації. Також людина може боятись дзвінків через негативний досвід. Наприклад, колись чула погрози телефоном, висміювання, крики. Так формується тригер, що розмова телефоном — це щось погане і неприємне”, —  додає психолог Андрій Козінчук. 

Як подолати телефонофобію?

1. Перед дзвінком варто вголос проговорити собі імовірний найгірший перебіг розмови. Так, нам можуть відповісти неприємним тоном, можуть взагалі відмовитись розмовляти. Що тоді відбудеться? Нічого страшного. Усвідомте це. Такий монолог може зменшити рівень очікувань і тривоги.

2. Слід глибоко дихати — це допомагає заспокоїтися.

3. Варто пам’ятати, що саме ми керуємо телефоном, а не навпаки.

4. Можна розвивати навички комунікації. Для початку частіше спілкуватись телефоном із близькими людьми, з якими почуваєтесь комфортно.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua