Ці люди почали одягати вишиванку не тільки на свята — і це вплинуло на їхнє самовідчуття

Олександр Ткачук, 30 років, режисер, співзасновник Міжнародного дня вишиванки

Якось я збирався на ділову зустріч, на яку треба було з’явитися у білій сорочці та класичному костюмі. Та коли вранці одягнувся і глянув на себе в дзеркало, відчув, що щось не так. Мені дуже кортіло одягнути вишиванку.

Я зняв білу сорочку і одягнув чорну вишиванку з білим орнаментом — у неї стоячий комір, а навколо нього і вниз до грудей тягнеться вишитий орнамент з геометричних фігур. Так і пішов на зустріч.

Пригадую, мої колеги спочатку перелякано перепитали, чи сьогодні, бува, не свято. Та коли я пояснив, що цей образ просто відповідає моєму настрою, то почали робити мені компліменти — комбінація ділового стилю з вишиванкою вийшла дійсно доволі вдалою.  Загалом зустріч відбулася успішно. І я гадаю, що допомогла у цьому магія вишивки.

Загалом цю магію я почав помічати ще зі студентських років. У той час вишиванки не були популярними, люди одягали їх тільки на свята. Та я став помічати, що будь-хто в такому одязі виглядає гарнішим. І магія полягала не тільки в тому, що вишиванка прикрашала людину, а й в тому, що вона сама усвідомлювала свою красу і сяяла зсередини. 

Вишитий одяг я люблю комбінувати із джинсами, шортами, кросівками й подібним повсякденним одягом. Маю декілька буденних футболок з орнаментом за 300-400 гривень — у них переважно ходжу гуляти. Є й святкові вбрання. Крім чорної, про яку вже згадував, маю сорочку, вишиту бісером. Її я замовляв на власне весілля, вартість — 5 тисяч гривень. 

Чому я ношу вишиванку щодня?

У такому одязі мені максимально комфортно, як мінімум тому, що хороші вишиванки шиють із якісних матеріалів. Ну і загалом, вишита сорочка — це завжди яскраво, стильно та патріотично. 

Якби я створював для себе вишиванку,

особливу увагу приділив би узору. Найбільше мені подобається буковинський, бо я родом з цього регіону. Узор обов’язково був би блакитним, такий пасує до кольору моїх очей. Також я експериментував би з його розміром та розміщенням. 

Як я відзначаю День вишиванки

У мене, як організатора та співзасновника цього свята, День вишиванки починається дуже рано. Я обов’язково одягаю свою найкращу вишиванку, пишу пост у соцмережі про цей день і нагадую друзям не забути одягнути свої вишиті сорочки. Потім відвідую різні заходи та зустрічі, приурочені Дню вишиванки, а ввечері відзначаю свято з друзями.

*мої улюблені:
пісня: Latexfauna – Doslidnytsya
фільм: “Початок” Крістофера Нолана
книга: “Кради як митець” Остіна Клеона
страва: запечені овочі

Анастасія Федченко, 32 роки, журналістка

Першу вишиванку мені подарували, коли я була на другому курсі університету. По вулицях Дніпра в такому одязі тоді мало хто ходив — хіба патріоти на державні свята. Я ж вирішила одягати сорочку на щодень. Такий одяг посилював у мені відчуття українськості й демонстрував всім навколо, що я пишаюся своїм походженням. 

Вперше я пішла в вишиванці на пари 1 вересня. Сорочка була доволі широка, я просто одягла до неї джинсові шорти до колін. Уже з часом я почала доповнювати свій образ новими деталями — купила собі крайку, намисто, взувала до такого образу кросівки. 

Зараз у мене є 5 вишиванок, більшість — це подарунки. Усі, крім однієї, — машинної вишивки. А їхня вартість — від 300 гривень до 2-3 тисяч гривень. Сьогодні у вишиванці я можу піти на вечірку, побачення, ділову зустріч, прогулянку. 

Чому я ношу вишиванку щодня?

Вишиванка освіжає стиль й вирізняє з натовпу. У сорочці я почуваю себе піднесено, такий образ надає мені впевненості і привабливості.

Якби я створювала для себе вишиванку,

вона була б білого кольору, вишита хрестиком або подібним стилем. Узор я б обрала придніпровський, бо я звідти родом. Також надала б перевагу червоним та темно-синім кольорам — саме вони характерні для мого регіону. 

Як я відзначаю День вишиванки

Одягаю на роботу свою найкращу вишиванку! Ми з колегами робимо кілька яскравих фото та викладаємо їх у соцмережі. До речі, обожнюю розглядати вишиванки друзів у соцмережах, кожному ставлю сердечко під фото 🙂

*мої улюблені:
пісня: Океан Ельзи — “Така, як ти”
фільм: “Наречена Втікачка” Геррі Маршалла
книга: “Портрет Доріана Грея” Оскара Вайльда
страва: борщ
заклад: Veterano Pizza у Києві

Леся Воронюк, 33, культурна кураторка, співзасновниця Міжнародного дня вишиванки

У вишиванці я почуваю себе вільно, комфортно та впевнено. Тому одягаю її на дні народження, важливі зустрічі або прості прогулянки у сонячну погоду з друзями. Також вишитому одягу надаю перевагу, коли подорожую або їду у відрядження. І байдуже — потягом до Вінниці чи літаком до Риму. 

Наприклад, під час поїздки до Італії у 2018 році для прогулянки Римом і Міланом я не довго обирала образи — просто змінювала вишиті сорочки. Хоч маю понад 300 сорочок, серед яких і сімейні реліквії, що пережили Голодомор, з собою до Італії я взяла переважно сучасні вишиванки українських брендів. Я їх поєднувала з джинсами, шортами, спідницями, чоботами, кросівками… Виходило доволі стильно. Я не вкладала в такі образи якихось політичних підтекстів — просто мені хотілося так одягатися.

Тішуся, що наша вишиванка розвивається разом з нами, а не залишається вбранням, пов’язаним виключно з традиціями та обрядами. 

До речі, вишитий одяг високо оцінюють іноземці. Наприклад, коли у Франції ми демонстрували фільм “Спадок нації” (Леся є авторкою ідеї — Авт.), молодого французького модельєра дуже вразила моя сорочка. Настільки, що через пів року він приїхав в Україну, аби досліджувати вишиванки, і навіть дістався Карпат, аби поспілкуватися з колекціонером українських старожитностей. Потім інформацію, яку зібрав, використав для створення однієї зі своїх колекцій.

Чому я ношу вишиванку щодня?

Тільки у вишиванці я відчуваю себе справді українкою, бо разом з сорочкою одягаю вікові традиції та обряди наших предків, закодовані у це вбрання нитками, узорами та їх кольорами. В такому одязі відчуваю себе красивою, а найголовніше — впевненою, це почуття часто допомагає мені у важливі дні.

Я б не створювала для себе вишиванку

з незвичайних орнаментів і кольорів. Мої естетичні потреби задовольняють класичні сорочки та роботи сучасних дизайнерів. 

 Як я відзначаю День вишиванки

Кожен День вишиванки у мене починається задовго до світанку. Я беру участь в ефірах, виступах і зустрічах, приурочених цьому святу. Хоч це і виснажує, я тішуся тією увагою, яку приділяють нашій культурній спадщині й залюбки спілкуюся з людьми. А ввечері обов’язково святкую разом зі своїми колегами.

*мої улюблені:
пісня: Океан Ельзи — “Не питай”
фільм: творчий доробок Крістофера Ноллана
книга: “Зачарована Десна” Олександра Довженка
страва: мамині вареники з вишнями

Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua