Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“Мені подобається, коли ти плачеш і вибачаєшся”. Майже два роки мною маніпулювали

“Мені подобається, коли ти плачеш і вибачаєшся”. Майже два роки мною маніпулювали

6 хв на читання
Читати повну версію

“Я нікчема, бо як би сильно не старався, все одно буду гіршим за тебе”, — якось сказав мій колишній після заняття з англійської. Так я вперше відчула перед ним провину буквально ні за що. 

Мені було 16, він — на рік старший. Єдине, що я знала тоді про стосунки, — те, що в них треба йти на компроміс. На наступному занятті з англійської я спеціально помилилася у завданні, аби він почував себе краще. “Коли в тебе щось не виходить — я радію”, — такі його слова мали б насторожити мене, та у той момент я, навпаки, зраділа: “Нарешті ти все зробила, як треба”. Тоді я ще не знала, що мине трохи часу, і в наших стосунках з’являться фрази на кшталт “мені подобається, коли ти плачеш і вибачаєшся, бо я відчуваю, що маю рацію” і “коли ти говориш, що тобі погано — я задоволений, бо ти нарешті відчуваєш себе так само, як я”. 

Майже два роки мною щоденно маніпулювали. Я постійно просила вибачення: за те, що краще склала іспит, швидше знайшла роботу, сама з’їла шоколадку, не встигла зайняти йому місце в трамваї… Майже два роки я постійно почувалась винною.

У цих стосунках я також зіткнулася з газлайтингом — це одна з форм психологічної маніпуляції, коли людину змушують сумніватися в адекватності сприйняття навколишньої дійсності. Мій колишній фактично поставив під сумнів мою пам’ять і розсудливість. Кожне сказане мною слово він перекручував у вигідному для нього світлі. Наприклад, я могла зауважити: “Цього місяця ми витратили більше коштів, ніж планували”. А згодом він нагадував мені ці слова, запевняючи, що я тоді звинуватила його в марнотратстві. Мовляв, він витратив усі мої гроші на себе. Я розуміла, що не могла такого сказати. Та що більше він тиснув на мене, кажучи, що я його принизила, змусила страждати, то більше я сумнівалася в достовірності своїх спогадів. 

Мій колишній фактично поставив під сумнів мою пам’ять і розсудливість.

Моментами мені здавалося, що я божеволію. Я втрачала зв’язок між вигадками та реальністю. Постійно боялася сказати щось не те, бо знала, що кожне слово може обернутися проти мене.     

Будь-який конфлікт ми обговорювали годинами, допоки я не визнавала своєї провини. У більшості випадків я просто здавалася, бо не мала ні фізичних, ні моральних сил продовжувати розмову. 

Часом емоційне виснаження було настільки сильним, що я втрачала свідомість. Пам’ятаю, як це сталося вперше: сварка затягнулася на декілька годин, я казала, що мені погано, що хочу піти перепочити. Але у відповідь, чула: “Якщо ти зараз вийдеш із кімнати, можеш більше ніколи не повертатися”. Розмова тривала ще близько години, а коли я все ж таки наважилася піти — зомліла. 

Тоді я дуже злякалася, мене трусило. Я лише спромоглася випити склянку води й попросила, щоб він довів мене до моєї кімнати (ми жили на різних поверхах одного гуртожитку). Я навіть не одразу помітила, що при падінні розбила коліно. 

Я ненавиділа себе за слабкість, та нічого не могла зробити. Жила з відчуттям того, що потрапила до замкнутої клітки, з якої не бачила виходу. Спроби вийти зі стосунків завжди завершувалися однаково — він наносив собі ушкодження. Робив це показово, бо знав, що від вигляду крові я починаю задихатися. І щоразу мені здавалося, що єдиний варіант врятуватися від цього — пристати на його умови, аби хоч на якийсь час припинити цей жах. 

Лише з четвертої спроби мені вдалося від нього піти. Та після того довелося буквально заново вчитися дослухатися до себе та своїх потреб, не боятися висловлювати власні думки. Однак до сьогодні в мене залишилася звичка, від якої я ніяк не можу позбутися, — вибачатися ні за що. 

Як розпізнати маніпулятора?

Ліла Висоцька, психологиня:

Маніпулятор ставить під сумніви дії та вчинки людини, звинувачує у своїх проблемах, змушує вибачатися чи приймати його позицію. Також маніпулятор часто позиціонує себе як жертва, демонструє, що його життя переповнене стражданнями, проблемами і фатальними збігами обставин.

Як протидіяти маніпуляціям?

Якщо відчуваєте, що вами маніпулюють, візьміть паузу. Маніпулятори схильні квапити жертву в прийнятті рішень, давати обмежений час на обдумування, вони просять сказати перше, що прийшло в голову. Не дозволяйте цього робити, поясніть, що вам треба подумати, вийдіть в іншу кімнату та критично оцініть ситуацію.

Також можна прямо сказати, що маніпуляція є очевидною, а тоді запитати, чого саме хоче людина. Найбільший страх маніпулятора — говорити відверто про свої мотиви. Така заява виб’є його з колії та дасть вам час опанувати ситуацію.

Марія Панькова, психотерапевтка:

Під час маніпуляції важливо підтримувати рівноправний діалог з агресором. Не слід виправдовуватися. У розмові необхідно пам’ятати про власні потреби і бажання. Поводити себе треба виважено та спокійно, бо сарказм чи агресію маніпулятор сприйме як особистісну атаку і це лише загострить ситуацію.

Щоб вийти із маніпулятивних стосунків, потрібно працювати над власною цілісністю та самоповагою (можливо, у вас є страхи чи деструктивні потреби, як от бути коханим попри все). Також важливо знайти людину, яка зможе зрозуміти ваші переживання, підтримати та оцінити все тверезим поглядом. Цією людиною може стати друг чи подруга, родич чи психотерапевт.  

Що почитати на цю тему: “Ігри, в які грають люди” Еріка Берна