Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Порятунок для трудоголіків. Що таке саббатікал і як він допомагає впоратися з емоційним вигоранням?

Порятунок для трудоголіків. Що таке саббатікал і як він допомагає впоратися з емоційним вигоранням?

9 хв на читання
Про що цей текст: Міленіали, які брали тривалу творчу відпустку, розповідають, як вона вплинула на їхнє життя.
Читати повну версію

[Саббатікал — це творча відпустка, яка триває від кількох місяців до року, для відновлення сил і переосмислення життя]

 Наталія Ольберт-Синько, 38 років, керуюча партнерка комунікаційної агенції. Досвід: 2 місяці саббатікалу

Я працюю в сфері комунікацій останні 17 років, із них більше семи моя робота пов’язана із питаннями охорони здоров’я. За цей час ні разу не брала тривалих відпусток. І от настав момент, коли я зрозуміла, що більше не можу. Я емоційно виснажилась. 

Що робити в такій ситуації? Я бачила два варіанти: кардинально міняти щось у житті або ж нарешті дозволити собі паузу. Зрештою, вирішила взяти відпустку на 2 місяці і спокійно проаналізувати своє життя.

Оскільки я — керівниця компанії, то не мала шансів втратити роботу через тривалу відпустку 🙂 У мене були певні заощадження, тож і за гроші я не дуже переймалася. Усі хвилювання стосувалися того, як агенція працюватиме без мене. Тож я взялася завчасно готувати команду до моєї відсутності, організувала комунікацію з клієнтами так, щоб вони не помітили змін у роботі, вирішила питання з підписанням документів… 

Також домовилася з командою про залізне правило: впродовж цих двох місяців ми ніяк не комунікуємо. Я навіть видалила OutLook і Facebook зі всіх гаджетів. Забіжу наперед: через непереборне бажання контролювати всі процеси, через півтора місяця відпустки я зірвалася і почала перевіряти пошту агенції. Утім ці півтора місяці тиші пішли мені на користь.

Загалом я придумала для свого саббатікалу три правила: проводити онлайн менше часу, ніж зазвичай, багато гуляти на свіжому повітрі і кожного вечора усвідомлено дякувати за день, що минув. Так мої дні стали приємнішими і наповненішими.

У саббатікал я займалася всім тим, що раніше відкладала, бо на це бракувало часу. Наприклад, впродовж 7 тижнів проходила курс на платформі Coursera з науки про добробут і хороше самопочуття від Єльського університету. Там розповідали, що таке щастя і як підвищувати свою продуктивність.  

Впродовж саббатікалу я нарешті змогла зустрітися з усіма друзями і знайомими, яких давно не бачила, просто прогулятися Києвом (чого не робила, здається, 100 років). Також я полетіла на Балі і об’їздила чи не увесь острів, згодом помандрувала у Німеччину з подругами. 

Виходила я із саббатікалу швидко і легко. Вважаю, що саме цей відпочинок допоміг мені залишатися в ресурсному стані впродовж складного минулого року.

Порада: Важливо поставити цілі на свій саббатікал, аби не пролежати весь час у ліжку. 


Даша Шигаєва, 36 років, менеджерка цифрових проєктів. Досвід: 4 місяці саббатікалу

Упродовж 8 років я працювала стратегинею у діджитал-агенції. Відпочивала рідко. У 2018 році пережила персональну кризу, роботи в цей період стало ще більше, паралельно я проходила курси, персональну та групову психотерапію. Таке емоційне і фізичне навантаження призвело до вигорання. Я зменшила кількість роботи, але це не допомогло. Тож зрозуміла, що мені потрібен саббатікал. Прийняла рішення взяти паузу на роботі на 4 місяці. 

На початку 2020 року я відправилася зимувати до Азії. Оскільки я фрілансерка, то мою ідею взяти саббатікал на роботі сприйняли нормально. Моя сім’я трохи хвилювалась, що я перерву свій робочий стаж і за час відпустки використаю заощадження, які могла б вкласти у якусь значну покупку. Але я була переконана: іншого способу подолати вигорання у мене немає.

Під час саббатікалу я вивчала культуру і релігію Балі: опановувала індонезійську мову, брала участь у місцевих релігійних церемоніях. Крім того, багато подорожувала по острову, побувала також на сусідніх невеликих островах. Плавала з черепахами і дельфінами, зійшла на вулкан, спробувала десятки страв місцевої кухні… 

Щоб відволіктися від професії, пов’язаної із досягненням цілей, я почала займатися тим, де найціннішим є процес, а не результат — пройшла курс із усвідомлених сновидінь, почала грати на гіталеле.  

Не обійшлося і без курйозів: одного разу батьки відправили мені на Балі домашню сливову пастилу. Індонезійська митниця припустила, що це наркотики. І поки вони тестували посилку, я п’ять днів провела під вартою в місцевому відділенні поліції (на щастя, там були хороші умови; було заборонено лише користуватися мобільним телефоном). Повторна експертиза підтвердила, що в складі продукту немає нічого незаконного, тож мене відпустили. 

До речі, на цей закордонний відпочинок я витратила орієнтовно стільки ж, скільки трачу, живучи в Києві.

За час саббатікалу я навчилася жити за принципом “хочу”, а не “потрібно”. Я почала планувати свої фінанси, серйозніше ставитися до якості сну, стежити за харчуванням і рахувати калорії, регулярно займатися плаванням та йогою. Усе це допомогло мені побороти вигорання. Я знову відчула шалений ресурс всередині себе.

Зараз із великим запалом працюю над цифровими проєктами і продовжую жити на Балі.

Порада: не варто сприймати саббатікал, як якусь розкіш і картати себе за потребу в такому перепочинку. Для мешканців Західного світу саббатікал — це звичайна практика. Наприклад, професори деяких університетів кожні 5-7 років отримують річну творчу відпустку для переосмислення своєї роботи. Будьте уважними і турботливими перш за все до себе, тоді зможете бути корисними і на роботі, й у особистому житті.


Андрій Марущак, 31 рік, менеджер з внутрішніх і зовнішніх експедицій Української академії лідерства. Досвід: 2 місяці саббатікалу

Довгий час я працював ментором в Українській академії лідерства. Ця робота вимагала залученості 24/7 і поєднувала у собі роль тренера, коуча та друга для студентів. Робота часто емоційно виснажувала мене, я відчував, що потребую перезавантаження. Водночас мені запропонували вищу позицію в головному офісі… Та перед такою кар’єрною зміною я вирішив зробити перерву і відпочити. 

Я завершив робочі справи, домовився з колегами, щоб мене не турбували, зібрав заощадження й пішов у саббатікал. У перший же день я вимкнув сповіщення в робочих месенджерах і почав планувати свою відпустку. 

Через специфіку роботи я часто подорожував, але мені завжди бракувало самостійних мандрів, під час яких я сам вирішую, коли і куди їхати. Тому у відпустку я вирушив сам. Я займаюся велотуризмом, але останніми роками не мав для цього захоплення достатньо часу, тож вирішив надолужити. Спочатку відвідав кілька місць в Україні і побував у родичів, а згодом вирушив у велопоїздку Румунією, Словаччиною та Польщею. Також навідав друзів в Іспанії. 

Протягом подорожей я багато рефлексував, осмислював свій попередній досвід і вчинки, думав над новими ідеями. За час саббатікалу я налаштувався на нову роботу, а головне — усвідомив, що для того, аби віднайти сили, потрібно виходити із рутини і шукати щось нове. 

Порада: створіть собі фінансову подушку, яка дозволить в період відпустки реалізувати свої задуми. 

Кому потрібен саббатікал, як його провести, а потім повернутись до роботи?

психолог Андрій Козінчук:

Саббатікал необхідний перш за все людям, які тривалий час працюють без відпочинку. Життя в такому режимі призводить до емоційного вигорання, людина не відчуває радості життя, стає непродуктивною. Наслідком тривалого перепрацювання також може бути підвищена роздратованість. Саббатікал допомагає вийти з цього стану.

Саббатікал обов’язково має бути довгим — від місяця до року. Треба кардинально змінити місце свого перебування. В ідеалі варто поїхати в локацію, де інший клімат, мова, їжа, соціальне середовище. Для цього необов’язково їхати за кордон — в Україні вистачає місць для такої відпустки. Наприклад, мешканці столиці можуть поїхати на Закарпаття. 

Подорожувати бажано наодинці, аби цілком поринути в задоволення власних потреб. І головне — під час саббатікалу не дозволяйте собі працювати! Краще подумайте про те, чи точно хочете повернутися на свою роботу. Може, час змінити її?

Як виходити з саббатікалу? Поступово. В перший день працювати лише пів дня, в другий — дві третини, і лише на третій можна працювати повний день. 


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua