Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“Рідні спершу сказали, що я дурепа”. Про міленіалку, яка випадково виграла грін-карту і переїхала до Америки

“Рідні спершу сказали, що я дурепа”. Про міленіалку, яка випадково виграла грін-карту і переїхала до Америки

8 хв на читання
Про що цей текст: 29-річна майстриня перманентного макіяжу Валерія Горюк розповідає про участь у Диверсифікаційній візовій лотереї, підготовку до імміграції в умовах пандемії, і також дає поради тим, хто мріє переїхати до США.
Читати повну версію

[Грін-карта (зелена карта) — посвідчення особи, яка не є громадянином США, що дає дозвіл на проживання та працевлаштування в країні. Отримати грін-карту можна шляхом возз’єднання сім’ї, укладання шлюбу з громадянином США, запрошення від американського роботодавця або через виграш у Диверсифікаційній візовій лотереї — щорічній програмі Державного департаменту США. Лотерея дозволяє отримати імміграційну візу громадянам країн із низьким рівнем імміграції до Америки]

У студентські роки я їздила до США за програмою Work and Travel. Було цікаво подивитися на життя там, але іммігрувати я ніколи не збиралася: мені подобалося життя, яке я побудувала в Україні. Я працювала майстринею перманентного макіяжу в одному зі салонів краси рідного Івано-Франківська, була заміжня. Мене все влаштовувало.

Якось восени 2018 року до мене прийшла постійна клієнтка. У нас зав’язалась бесіда, і вона розповіла, що уже вдесяте подається з чоловіком на грін-карту, але вони ніяк не можуть виграти. Якраз тоді були останні дні подачі заявок на лотерею. Слово за слово — і я, за поштовхом клієнтки, вирішила теж заповнити анкету і випробувати свою удачу.

Я відразу ж зателефонувала чоловікові та батькам і попросила їх сфотографуватися для подачі документів. Вони сказали, що я дурепа, раз у таке вірю, та все-таки моє прохання виконали. 

Подача заявки на Диверсифікаційну візову програму

Того ж дня я заповнила анкету на офіційному сайті Уряду США. Оскільки добре володію англійською, то заповнювала анкету сама, але можна також звернутися по допомогу до агентств. 

Уся процедура зайняла в мене не більше 15 хвилин. Питання доволі прості, та все ж рекомендую ознайомитися з інструкцією заповнення.

Згодом я отримала код-підтвердження. Його дуже важливо зберегти, бо інакше буде неможливо перевірити результат лотереї. 

Перемога!

Життя йшло далі. Я планувала відкривати свій салон краси. У вирі буденних справ просто забула, що подавалася на грін-карту! Тож виграш став для мене приємною несподіванкою. 

Сповіщення про перемогу не приходить на e-mail, статус заявки потрібно перевіряти на тому ж сайті, де заповнювали заявку. Я ось я ввожу по черзі коди-підтвердження чоловіка і батьків, бачу повідомлення: “Вашу заявку не обрано”. Ну, гаразд. Далі ввожу свій код, і на екрані з’являється: “Ваша заявка обрана серед інших для подальшого розгляду”. На кілька хвилин я просто застигла перед монітором і не могла зрозуміти, що це означає — я маю пройти ще якийсь тур чи це вже виграш? У стані шоку я зателефонувала знайомій, яка працює в турагенції. Вона сказала: “Вітаю, ти вже виграла!”.

Дні три я перебувала в стані ейфорії і не могла повірити у те, що відбувається. Навіть не могла заснути! Ми з чоловіком відразу вирішили — їдемо разом в Штати! Батьки раділи за нас, хоч і сумували від того, що ми будемо так далеко. 

Форма DS-260 та інші документи

Коли я усвідомила факт виграшу, почала дізнаватися, які документи потрібні для виїзду. Потрібно було заповнити форму  DS-260, в якій дуууже багато запитань: про освіту, роботу і стажування, несудимість, батьків, дітей, шлюб… Заповнення цієї форми зайняло кілька днів. 

Після цього я ще кілька місяців чекала на лист-підтвердження від посольства, а коли його отримала, надіслала туди чималий перелік документів. Після цього нам призначили дату співбесіди в посольстві. 

 Співбесіда

Через коронавірусні обмеження нашу співбесіду перенесли майже на півроку. Перед інтерв’ю ми пройшли повний медогляд в одній із київських клінік, які рекомендує американська сторона. Також потрібен був паспорт вакцинації (на той момент ще без щеплення від ковіду).

На співбесіду ми чекали близько трьох годин — охочих було дуже багато. Консул спитав, якою мовою нам зручніше говорити. Мій чоловік не дуже добре володів англійською, тому розмовляли ми українською. 

Нам пощастило: ми не мали “проблемних” документів. Труднощі можуть виникнути, наприклад, у тих, хто одружився після виграшу грін-карти. Питання були нескладні: ким ми працюємо, яке місто обрали для життя в США. Вибрали ми, до речі, Сан-Дієго у Каліфорнії: там тепло і є багато тату-салонів, де можна було б працевлаштуватися (мій чоловік тату-майстер). А ще там живуть наші знайомі.

Наприкінці співбесіди консул сказав: “Очікуйте на свою візу”. До слова, диверсифікаційна віза коштує $330. Це єдина плата за участь у програмі, яку треба внести у посольстві.

Труднощі з виїздом

Нарешті ми отримали омріяну візу! За правилами, з цього моменту переможець має пів року для в’їзду в США. Але саме тоді Дональд Трамп продовжив дію Наказу про нев’їзд нових емігрантів, тож ми були вимушені чекати. Коли до влади прийшов Джо Байден і скасував цей наказ, ми негайно купили квитки і поїхали. Це було за 4 дні до закінчення нашої візи! Усе відбулося так швидко, що ми не встигли це усвідомити.

У середньому з моменту подачі заявки на грін-карту до виїзду в Америку минає десь півроку, максимум рік, але у нас цей процес затягнувся на цілих два! Тобто виграш був у  травні 2018 року, а виїхати змогли  лише  у березні 2021. Цей процес був настільки затяжним, що мометами ми думали, що вже нікуди не поїдемо.

 Про адаптацію в Америці

Багато з тих, хто подає документи на зелену карту, вважають, що в Штатах їм допоможуть “осісти”. Це не так. Більше того: підписуючи форму, переможець погоджується з пунктом про те, що не буде вимагати від Америки соціального забезпечення. Треба дбати про себе самостійно. 

У Сан-Дієго ми спершу поселилися в готелі. З собою мали лише дві валізи: в одній були матеріали для роботи, у іншій — одяг.

Спочатку моя голова була забита лише документами та страховками. Орендувати квартиру у Америці непросто: всі орендодавці хочуть, щоб у вас була стабільна зарплата і хороша кредитна історія. Ще один варіант — щоб хтось виступив поручителем. За нас поручилася знайома з Івано-Франківська.

Буквально за два тижні мій чоловік знайшов роботу тату-майстра. Я шукала роботу приблизно місяць. Спочатку хотіла працювати на салон, але врешті орендувала місце та почала шукати клієнтів як майстриня перманентного макіяжу. Для цього використовувала інструменти просування Інстаграм. А ще мені дуже допомагало володіння мовою, адже багато питань треба було вирішувати телефоном.

Ми з чоловіком живемо у Сан-Дієго уже пів року. Мені подобається в США, але для повної адаптації нам потрібно значно більше часу. 

Поради для тих, хто виграв грін-карту 

1. Відразу ж йдіть на курси англійської і наполегливо вчіть мову. 

2. Обирайте для життя те місто, де маєте друзів чи добрих знайомих — це дуже допомагає на початках. Якщо таких немає, шукайте однодумців на форумах.

3. Заздалегідь обдумайте, чим будете заробляти собі на життя в Америці. Якщо ви юрист в Україні, не варто розраховувати, що ви відразу ж будете працювати за фахом у Штатах. Опануйте іншу сферу — наприклад, візаж. До речі, у б’юті-сфері зарплати вищі, ніж у вантажників, пакувальників і продавчинь.

До слова, реєстрація на цьогорічну Диверсифікаційну лотерею триватиме до 10 листопада.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua