Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

В одній квартирі живе 14-18 людей. Про правила і побут колівінгів

В одній квартирі живе 14-18 людей. Про правила і побут колівінгів

10 хв на читання
Про що цей текст: Про те, що таке колівінг, як туди потрапити, скільки коштує таке проживання та які правила тут діють.
Читати повну версію

Олена Ранцевич, співзасновниця колівінгу в Ірпені

*Що таке колівінг? Колівінг — це формат спільної оренди житла людьми зі схожими цінностями чи намірами. У середині 2000-х колівінгом називали бюджетне житло в дорогих містах. Такий спосіб співжиття обирали айтівці, молоді підприємці, які тільки починали свою кар’єру десь у Сан-Франциско чи Лондоні.

Потім формат колівінгу почав видозмінюватися, з’явилися нішеві варіанти: для одиноких матерів з дітьми, студентів, для креативної молоді, дорослих людей, бебі-бумерів. 

Зазвичай люди з обмеженим бюджетом, зокрема непрацюючі студенти, обирають дешеві варіанти колівінгу — від 100 доларів за місяць оренди. У дорожчих часто живуть підприємці, айтівці, представники креативних індустрій, які шукають спілкування, відчуття спільноти і спільної естетики.

Незмінним для обидвох варіантів залишається обов’язковість проходження інтерв’ю перед поселенням — аби переконатися, що новий мешканець легко порозуміється з іншими. Це правило діє в усіх колівінгах світу. 


Дар’я Дубович, 20 років, менторка Креативної міжнародної дитячої школи

Я завжди була інтроверткою, неабияк цінувала самотність. Та після випуску з Української академії лідерства мені бракувало спілкування з проактивними людьми. Я дуже довго сумнівалася, чи підійде мені життя у квартирі, де, крім мене, мешкає більше десятка людей. Та все ж наважилась на це. 

Зараз зі мною у Києві проживає 14 осіб: 8 дівчат і 6 хлопців. У нас — простора квартира, в якій є три великі житлові кімнати, хол, кухня, два санвузли, один спортзал, три балкони. Разом зі мною живуть не тільки айтівці, як це прийнято вважати, а й адвокатка, волонтерка, вчителька. За місяць ми платимо по 130 доларів (орієнтовно 3700-3800 гривень). У цю суму входить і оренда, і комуналка, і бонуси від колівінгу: спільні поїздки чи івенти, які влаштовують організатори для розвитку спільноти і нетворкінгу між коліверами.

Я живу у “Vilnyy” уже більш як півроку, мені дуже комфортно. Не в останню чергу через спеціальний відбір, який проходить кожен мешканець колівінгу перед заселенням. 

Як потрапити в колівінг?

Відбір відбувається у три етапи. Спочатку треба заповнити анкету, яку розміщують на сторінці колівінгу у соцмережах. У ній потрібно детально розповісти про себе, свої хобі, захоплення та вказати мотивацію — чому саме тебе мають взяти у колівінг. Я писала, що хочу в тусовку прогресивних людей. 

Також треба відповісти на базові питання, які допомагають іншим коліверам зрозуміти, чи нова людина підходить їм для спільного проживання за своєю філософією: наприклад, треба розповісти про свою найбільшу перемогу в житті, пояснити, як ти розумієш вислів “особистісне зростання через спільнотне життя”.

Якщо анкета зацікавила коліверів, то тебе запрошують на співбесіду з HR-ом. Найчастіше вона відбувається у ZOOM. Моя розмова тривала близько 15 хвилин і була схожа на ту, яку доводиться проходити при прийомі на роботу. Запитували те саме, що було в анкеті, ставили уточнювальні питання. 

Якщо бесіда відбулася успішно, тебе запрошують пожити в колівінгу один місяць. За цей час співмешканці знайомляться з тобою, придивляються і вирішують, готові жити далі з тобою чи ні. Це можливість для коліверів відсіяти токсичних чи деструктивних людей. 

Про побут

Кожна спільнота самостійно визначається, чи разом купувати якісь побутові речі, чи індивідуально. Ми, наприклад, щомісяця додатково скидаємося ще по 200 гривень на сіль, цукор, пральний порошок, олію. Їх закуповує завгосп, якого обирає спільнота. 

У кожного колівера є своя роль і зона відповідальності. Наприклад, у нас є так звані “фіксики” — люди, які ремонтують усі зламані речі у квартирі. Завгосп стежить за наявністю побутових речей, закуповує їх при потребі. А черговий на кухні слідкує за чистотою. 

У нас немає наглядача, який змушував би кожного прибирати. Важлива індивідуальна участь кожного у творенні спільноти. Щочетверга і щонеділі ми займаємося генеральним прибиранням у холі, коридорі й житлових кімнатах. Коли настає біда з чистотою — шукаємо шляхи її вирішення. 

Наприклад, якось я робила смішні відео, щоб стимулювати сусідів до дотримання чистоти. Певний час з нами жили хлопці, які залишали за собою брудний посуд. Через це у нас завівся тарган.

Ми зняли відео про нового співмешканця, яке розмістили у чаті колівінгу. Також прописали, що саме кожен може зробити, щоб цього не повторилося. Більше тарганів у нас не було.

Для 16 осіб цілком вистачає двох холодильників — хлопчачого і дівчачого. Кожна кімната має свою поличку. Ще й вільне місце залишається.  

Їсти кожен готує собі сам. Та щопонеділка у нас традиційно спільна вечеря. Щотижня ми обираємо двох людей, які готують для всіх вечерю і придумують активності. Нещодавно на такий вечір ми з сусідом готували гарнір із грибів, сиру і зелені, а також напекли круасанів. 

Активності щоразу інші: можемо пограти у гру чи подивитися фільми. Востаннє ми дивилися мультик “Клаус” і грали в карткову гру, яку придумала наша коліверка Діана. 

Ніколи не пропускати понеділкових зібрань — одне з найголовніших правил нашого статуту. 

Про труднощі

Для мене викликом є збори жителів колівінгу, які проходять кілька разів на місяць. На них ми вирішуємо побутові питання. Дратує, коли хтось з коліверів не сприймає такі зустрічі всерйоз і демонстративно відмежовується від обговорень, “залипаючи” в телефоні. У такі моменти я дозволяю собі сказати, що це мене не влаштовує. При обговоренні питань я легко вступаю в дискусію, поки ми не приходимо до спільного рішення.

*мої улюблені:
фільм: “Мрійники” режисера Бернардо Бертолуччі
книга: “У дорозі” Джека Керуака
страва: рамен
заклад: “Хотдожная” в Одесі


Влад Дармограй, 20 років, студент

Чому я вирішив жити в колівінгу?

Мені подобається те, що в колівінг не беруть всіх підряд, як, наприклад, у гуртожиток. Тому я й вирішив оселитися тут. 

Про такий спосіб співжиття дізнався від мого давнього знайомого, який заснував мережу колівінгів “Vilnyy” у Києві. Він розказував, що сюди потрапляють активні учасники громадських організацій, ініціатори різних цікавих івентів і просто класні люди. 

Зараз зі мною в одній квартирі проживає ще 18 осіб. У нас чотири житлові кімнати і два холи. Величезний плюс — розташування квартири: колівінги зазвичай розташовані недалеко від метро, в центрі міст або там, де зручна транспортна розв’язка. Я живу в Києві за 5 хвилин ходьби від Контрактової площі.

Серед мешканців мого колівінгу — і підприємець, і айтівець, і ріелтор, і музикант, і театрал, і студенти. У колівінгу не важливо, ким ти працюєш чи де навчаєшся — головне, яка ти людина. Аби тільки мав спільне з іншими мешканцями бачення розвитку, адже часто саме колівери надихають один одного як на роботу, так і на творчу діяльність. 

Про взаємодопомогу

У колівінгу ти можеш отримувати і давати. От, наприклад, у нас живе хлопець, який пише музику і хоче стати артистом. Я вчуся на режисера-сценариста, а моя подруга добре знімає відео. Тому ми троє почали створювати для цього хлопця кліп. Акторів понабирали із квартири. Так, ми завжди допомагаємо один одному. 

Вартість оренди і побут

За кожен місяць я плачу 130 доларів. У вартість входить комуналка, оренда квартири і витрати на загальні потреби: закупівля речей для домашнього користування (мило, порошок, цукор тощо) і організація спільних тусовок. Для всіх процесів визначено відповідальних осіб, але в пранні та приготуванні їжі кожен відповідає за себе. 

Місця у холодильнику часто бракує. Але у цьому і весь кайф спільнопроживання: часто ми пропонуємо один одному поділитися харчами, коли забагато приготували чи закупили. Наша пралка працює цілодобово. Раніше навіть бракувало місця для сушки, тож купили ще одну. 

Прибираємо ми разом — щовівторка і щоп’ятниці. Кожному відведена своя точка, а відповідальний контролює, чи усі виконали завдання. Не скажу, що у нас постійно брудно, але коли у квартирі живе 18 людей, то тримати все в порядку дуже складно. Через це, звісно, бувають конфлікти, але такі питання ми дуже легко вирішуємо. 

Про особистий простір

Не так просто владнати проблему з особистим простором, коли довкола ще з десяток людей. Але ми поважаємо приватність одне одного. Водночас ми дуже відкриті до гостей, тому коли мені хочеться запросити своїх друзів і влаштувати спільну вечірку — роблю це без проблем. 

фото надала мережа колівінгів “Vilnyy”

4 основні правила

У нас є статут, де прописано зокрема 4 основні правила для території колівінгу: не вживати наркотичних речовин, не вживати алкоголь, не битися і не пропускати “спільні понеділки”. 

*мої улюблені:
пісня:
Bring me the horizon — and the snakes start to sing
книга:
“У дикій глушині” Джон Кракауер
страва:
шлях до мого серця лежить через карбонару
заклад:
“Леліва” в Тернополі