Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Внутрішня кухня емоцій. Чому я злюся і як з цим боротися?

Внутрішня кухня емоцій. Чому я злюся і як з цим боротися?

6 хв на читання
Про що цей текст: Міленіали описують, як почуваються в моменти злості, а психотерапевтка та невролог пояснюють це з точки зору науки і радять, як контролювати таку емоцію.
Читати повну версію

Вікторія Шпак, 23 роки, таргетологиня:

Нещодавно Facebook заблокував мій рекламний кабінет – це пригальмувало роботу більш ніж на тиждень. Я розуміла, що підводжу клієнтів і втрачаю гроші. В один момент я вибухнула! Мене почало трясти всередині, вібрації поширювалися від серця по всьому тілу… Так, найбільше я злюся тоді, коли безсила. 

Також іноді гніваюся через проблеми на роботі, – і проектую це на партнера. Наприклад, кричу на нього через дурницю чи кажуся через невинну фразу. Ми живемо й працюємо разом в однокімнатній квартирі 24/7 – це, звісно, непросто. 

Щоби припинити злитися, сміюся з ситуації і з себе. Наприклад, уявляю, як по-дурному виглядаю з насупленими бровами. Сміх допомагає розслабитися – і фу-у-ух, мене відпускає.


Василь Веселовський, 28 років, відеограф:

Найчастіше я злюся через неприємні ситуації на дорозі. Наприклад, мене бісить, що у наших водіїв здебільшого немає поваги один до одного. Виїжджаю я на мотоциклі з подвір’я – мене підрізає таксист. Ну хіба не можна бути трохи обачнішими?!

Моя злість зазвичай наростає по тілу: я стискаю кермо міцніше, відчуваю, як пульсують вени і мимоволі стискаються губи. Іноді хочеться влупити водія чимось міцним по голівоньці. Бо його дурний вчинок може коштувати комусь життя! Утім на дорозі важливо контролювати злість. Я стараюся глибоко дихати. Іноді просто дивлюся в очі водію, який мене підрізав. Якщо бачу, що поглядом він просить вибачення – злість одразу згасає. 

Чому одних людей легко вивести з себе, а інших – ні?

Олена Сергєєва, психологиня, психотерапевтка:

– Злість – це емоція, яка сигналізує, що наші межі та наш комфорт порушили і нас щось не влаштовує. Злитися – це нормально, це наша природна реакція.  

Люди зляться по-різному – на це впливає генетика, виховання та соціокультурні особливості. У когось організм більш чутливий до збудників, а у когось – менше. Також поведінкові патерни є різними, бо ми повторюємо поведінку, якої навчилися у батьків. І про вплив середовища: наприклад, в Італії люди більш емоційні, тому і злитимуться активніше, а у Японії заведено поводитися більш спокійно та виважено. 

У всьому винні катехоламіни

Андрій Кулик, невролог:

– В організмі людини за емоції відповідає лімбічна система мозку. Негативні емоції, як-от страх, тривога чи злість, формуються у мигдалеподібних структурах, які ще називається амигдалами. Це – частини мозку, що запрограмовані виявляти загрози. Вони спрацьовують за найменшої небезпеки. Такі реакції тисячоліттями допомагають людині вижити. Наприклад, коли у нашого предка хтось відбирав їжу чи завойовував плодючі землі, саме злість змушувала його відвоювати своє і, відповідно, вижити.

Як тільки ми починаємо злитись, у мозку виникає каскад реакцій. Спочатку відбувається викид катехоламінів, зокрема адреналіну і норадреналіну. Потім напружуються м’язи тіла. Це стається, аби тіло будь-якої хвилини могло активувати захисну реакцію: атакувати або тікати. Одночасно ми відчуваємо різкий спалах енергії, що триває декілька хвилин. Паралельно активується симпатична нервова система: прискорюється серцебиття і частота дихання, підвищується артеріальний тиск, прискорюється кровотік. Саме тому ми можемо відчути, як червоніє обличчя. Кишківник працює в економному режимі, щоб вивільнити енергію, тіло мобілізується, увага фокусується на потенційній загрозі… Деякий час ми не в змозі думати ні про що інше. 

А далі – спокій

Андрій Кулик:

– Інформація про загрозу, на яку миттєво зреагували амигдали, лише через деякий час потрапляє до кори головного мозку. Остання оцінює і перевіряє сигнал. Якщо життю нічого не загрожує, після сплеску злості повертається здатність обміркувати ситуацію і вирішити, як поводитися далі. У мозку вмикаються гальмівні нейромедіатори – гамма аміномасляна кислота та гліцин. Ми відчуваємо, як заспокоюється серце і сповільнюється дихання. Тим часом падає артеріальний тиск і відновлюється робота кишківника.

– Також заспокоїтися нам допомагає робота префронтальної кори. Вона відповідає за критичне мислення. Що більше ми обдумуємо і раціоналізуємо ситуацію, то більше тренуємо роботу кори. Тож один із найбільш ефективних способів контролювати злість – осмислювати емоцію і її причини.

Як усвідомити злість?

Олена Сергєєва:

– В ситуації, яка вас розізлила, постарайтеся зловити себе на емоції: “Ось це мене розізлило”, “Ого, який я зараз злий”. А ще краще – проговорити це вголос і вручити собі подібну індульгенцію: “Звичайно, я злюся! Бо водій порушив правила, виникла небезпечна ситуація. Я маю повне право злитися”. 

Далі, коли ви усвідомили, що відчуваєте саме злість, сконцентруйтеся на відчуттях у тілі. Чи прискорилося серцебиття? Чи відчуваєте жар у долонях? Це допоможе зрозуміти своє тіло і відверне увагу від прояву злості. 

Як заспокоїтися?

Олена Сергєєва:

– Спробуйте розслабитись, займіть комфортну позу та місце. Можна також кілька разів глибоко вдихнути, пострибати чи поприсідати – використати енергію злості. Якщо це можливо, варто піти з “гарячої точки”, прогулятися на вулиці. 

Андрій Кулик:

– Також заспокоїтися допомагає переривчасте дихання – вдихнути на повні груди, а потім ривками видихати повітря через стиснуті “в трубочку” губи. А ще можна повільно і вдумливо порахувати до десяти.

Як запобігти?

Олена Сергєєва:

– Важливо навчитися розрізняти злість ще у напівтоні. Наприклад, колега стукає ручкою по столу і ви не можете зосередитися – це дратує і викликає дискомфорт. Не мовчіть! Зверніться до колеги, поки злість лише наростає: “Я дратуюся від стуку ручки по столу. Будь ласка, не роби цього”. Звісно, це не означає, що вас почують. Однак діалог збільшує ваші шанси вирішити ситуацію конструктивно.

Що варто почитати на цю тему: Лоренц Конрад “Агресія”


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua