Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“За захист України відповідає кожен з нас”. Що мотивує міленіалів приєднуватися до Територіальної оборони?

“За захист України відповідає кожен з нас”. Що мотивує міленіалів приєднуватися до Територіальної оборони?

7 хв на читання
Про що цей текст: Urban побував на тренуваннях ТрО Києва і познайомився з резервістами, які тут проходять навчання.
Читати повну версію

[1 січня набув чинності закон “Про основи національного спротиву”. Він передбачає, що в кожній області та місті, чисельність населення якого перевищує 900 тисяч мешканців, мають бути створені бригади територіальної оборони. Крім того, у кожному районі та додатково в кожному адміністративному центрі області мають бути створені батальйони тероборони. 

Сили ТрО покликані допомагати Збройним силам України захищати територію та населення, державний кордон, критично важливі об’єкти інфраструктури, протистояти диверсіям агресора. 

Аби стати тероборонівцем, потрібно для початку прийти у військкомат, зв’язатися з офіцером тероборони, пройти співбесіду. Серед обов’язкових вимог вік від 18 до до 60 років і належний стан здоров’я, його визначають на обов’язковій військово-лікарській комісії]

…Субота, на годиннику — 9 ранку. Я вирушаю на тренування тероборонців, яке відбувається у Голосіївському районі Києва. Біля місця збору бачу автівки, поруч стоять чоловіки у військовій формі. Це — резервісти Територіальної оборони міста Києва. Сьогодні у них заплановане тренування з використанням страйкбольної зброї і піротехнічних засобів.

У тренуваннях беруть участь дві бригади, усі її учасники — волонтери, які у звичному житті працюють у кардинально різних професіях і переважно не мають бойового досвіду. Командир загону Денис Семирог-Орлик видає наказ шикуватися. 

Бійці стають у дві шеренги. Після настанов командира рота повертається праворуч і вирушає до лісу. Уже там починають розминати тіло. Далі у програмі — відпрацювання індивідуальних навичок: перенесення зброї ліворуч, праворуч, правильне тримання зброї під час обстрілу… 

Чоловіки та жінки переміщаються на нову ділянку — тут буде відпрацювання тактичних дій підрозділу в лісі. Бійці тримають оборону, оглядають територію і в разі безпечної ситуації, відступають. Це повторюють тричі. 

Далі за планом — відпрацювання патрулювання з боковим дозором на горбистій території. Група розвідників сьогодні буде нападати, а піхота — оборонятися. Командир віддає наказ поділитися на два відділення, бійці розходяться у протилежні боки і уважно оглядають територію. 

Командир, який іде попереду, наказує присісти. Резервісти стають на коліна чи лягають на живіт та продовжують оглядати територію. Зброю вони тримають перед обличчям, а палець — на спусковому гачку, щоб у разі атаки бути готовими стріляти.

За декілька хвилин махом руки командир повідомляє, що довкола — чисто, варто продовжувати рухатися. Бійці, які йдуть за командиром, передають наказ тим, хто йде позаду. Все це роблять у повній тиші.

Бійці спускаються з пагорба і йдуть низиною. Раптом з правого боку чується рух “противника”. За наказом командира оборонці лягають і починають стріляти у напрямку ворога. “Давімо їх!” — чую заклики.

Командир дає наказ першій “двійці” солдатів висунутися вперед на п’ять метрів. Інші

бійці продовжують стріляти. Командир кричить: “Перше відділення, “двійками” зліва вперед на 10 метрів!” Резервісти навприсядки підбігають і лягають, ховаючи тіло за колодою чи стовбуром дерева. Звідти вони стріляють ще декілька хвилин, а тоді командир дає наказ закінчити вправу. Бійці повертаються на стартову точку, де обговорюють свої помилки, складають план руху й наступу.

Помахом руки командир знову дає наказ починати патрулювання. Бійці розглядаються по сторонах. Противника не виявлено. Та спустившись униз, солдати знову помічають “ворожий” рух. За декілька хвилин з боку “нападників” чутно звук шумових гранат і видніється білий дим. “Вороги” застосували пейнтбольні гранати.

Оборонці продовжують стріляти і наступати на “агресора”. Коли останній відступив, вправу закінчено. Сьогодні “ворога” подолано, та наступної суботи він знову активізується.

Тарас Іщик, 27 років, позаштатний радник командира 103 окремої бригади Територіальної оборони

Вступити до Територіальної оборони було моїм свідомим рішенням. Це хороша нагода навчитися захищати себе і свою країну. Службу у ТрО легко поєднувати з основною діяльністю, тому такий формат оборони держави підходить майже кожному.

У Центрі рекрутингу територіальної оборони я поспілкувався з командиром роти і почав підготовку до підписання контракту: пройшов огляд у нарколога, психотерапевта, дерматовенеролога, фтизіатра, а також військово-лікарську комісію, яка підтвердила, що я придатний для служби у резерві ЗСУ. Процедура зайняла близько 10 днів. 

Під час навчання я знайшов багато друзів, спільних по духу. Атмосфера в ТрО дуже нагадує ту, що панувала чимось на Майдані — народ знову об’єднується заради спільного захисту держави. Перебуваючи в колі однодумців, в мене немає сумнівів: ми готові оборонятися і точно не дамо Росії захопити ще хоч частину наших територій. Мені хотілося б, щоб більше людей розуміли: за оборону нашої держави відповідають не лише Збройні сили і Нацгвардія, а й усі ми. Бо єдиний народ перемогти неможливо. 


Василь Григорук, 28 років, підприємець

Раніше я допомагав армії як волонтер. А восени 2020 року долучився до Територіальної оборони Києва.

Тепер щочетверга відвідую вишкіл для сержантів, де вивчаю теорію, а щосуботи на полігоні відпрацьовую практичні навички. Додатково я ще опановую навички зі стрільби, щоб бути максимально підготовленим. 

Серед оборонців я знайшов чимало близьких по духу товаришів. Розуміння того, що пліч-о-пліч ми захищатимемо Україну, якщо буде така необхідність, сприяє побудові дружніх і довірливих стосунків. 

Впевнений, що якщо ми будемо продовжувати тренуватися, розвивати економіку країни і дотримуватися обіцянок, даних нашим міжнародним партнерам, то Росія на нас не нападе, адже вона боїться сильних.


Роман Микитюк, 28 років, спеціаліст із кріообладнання

Раніше я волонтерив, допомагав з тактичною медициною на передовій. Але коли ворог почав стягувати додаткові сили до нашого кордону, я зрозумів, що не знаю, як діяти, якщо почнуться бойові дії. 

Через це 8 місяців тому я підписав контракт із ТрО. Тут нам розповідають про види мін, правила поводження зі зброєю, патрулювання міста і лісу, — все, що може знадобитися у випадку бойових дій.

Серед тероборонців я знайшов чимало хороших друзів. Ми ділимося досвідом і підтримуємо один одного. Перебування у такій спільноті дає впевненість у тому, що все буде добре. Тепер я впевнений, що Україна готова захищатися. 


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua