Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Це було найжахливіше побачення в моєму житті

Це було найжахливіше побачення в моєму житті

6 хв на читання
Про що цей текст: Люди розповідають про провальні побачення та радять, як діяти у ситуаціях, коли все йде не за планом.
Читати повну версію

Марічка Левус, 19 років, журналістка

Коли мені було 17, друзі познайомили мене з одним хлопцем. З вигляду йому було років 20. Він запропонував піти на побачення — я погодилась. А чому ні? Не чула про нього нічого поганого. 

Спочатку ми їли піцу, а потім гуляли вечірнім Стриєм. Теми для розмов були нетиповими для першого побачення, більшість часу хлопець говорив про сім’ю, дітей. І секс. Так, секс. Крім цього, він кілька разів намагався притулити мене до якоїсь стіни. Я не знала як поводитись. Зрештою, сказала йому, що якщо він так швидко говорить про сім’ю, я не проти познайомити його з мамою. І тут хлопець сказав, що у нього начебто багато справ і запропонував зустрітися в інший день. 

Згодом я дізналася, що йому 25 і за тиждень він одружується з моєю шкільною подругою, яка завагітніла від нього.

З людьми, які, знаючи все, познайомили нас і не заперечили побаченню, я не спілкуюсь досі. Друзями їх більше не вважаю. 

Після цього побачення я почала перевіряти нових знайомих. На побачення не даю згоду, поки не з’ясую все, що цікавить, про людину. А коли погоджуюся, то про всяк випадок беру з собою на зустріч перцевий балончик.

Порада: Якщо вам на побаченні дискомфортно — не бійтеся попрощатися з людиною. Думайте перш за все про себе та свою безпеку.

Ідеальне побачення: коли він веде тебе в МакДональдс і купує Біг Мак меню 🙂 

*мої улюблені:
фільм: “Леон” режисера Люка Бессона; серія фільмів “Гаррі Поттер”
заклад: “Salalat” на Соборній площі у Львові


Микита Фісенко, 20 років, хореограф

Вона була моєю одногрупницею. Впродовж року ми просто спілкувалися, а потім вирішили вдвох поїхати в Ужгород. Графік поїздки був непростим — ми приїхали туди о 3-тій ночі та поверталися до Львова о тій же годині наступної доби.

Дуже втомлені після цілого дня на ногах, ми чекали потяг і вирішили прилягти на лавці біля річки Уж. Домовилися спати по черзі, але, звісно ж, “вирубились” одночасно. Коли прокинулися, то зрозуміли, що всі наші речі викрали! Залишили, якогось дива, лише телефони й фотоапарат. 

Ми викликали поліцію. Впродовж двох годин писали пояснювальні записки та окреслювали прикмети вкрадених речей. Згодом, вже на пероні вокзалу, зрозуміли, що телефони практично розряджені. 

Побачення закінчилося на залізничному вокзалі у Львові. Там нас зустрів батько дівчини, який, весело регочучи, назвав нас ще тими малими олухами. Вони поїхали додому, а я — у свій гуртожиток…

Напівдорозі з вокзалу у мене задзвонив телефон. Це була прибиральниця одного з ужгородських ресторанів, яка знайшла всі вкрадені речі (в одній з кишеньок гаманця я залишив записку з номером свого телефону — як то кажуть, про всяк випадок). За три дні нам повернули рюкзаки. З усього вкрали лише ніж, ліхтарик, сто гривень із гаманця, подарунковий сертифікат і чохол. Жінці, яка повернула речі, я перевів на картку кілька сотень гривень на знак вдячності.

Порада: Навіть якщо в голові вирує любов, зберігайте спокій та будьте зібраними.

Ідеальне побачення: від ліпнини глиняних горщиків до романтичних поїздок на край світу — головне, щоб ви однаково удвох горіли тим, що робите.

*мої улюблені:
фільм: “Ла-Ла-Ленд” режисера Демієна Шазелла
книга: “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері
пісня: Moon river Френка Сінатри


Олег Яшний, 19 років, програміст

Ми познайомилися на курсах французької. Час від часу перекидувались фразами на перервах чи після занять. А через два тижні вона написала мені в Телеграмі – запропонувала прогулятися.

Ми пішли у парк, спілкувалися на нейтральні теми: хто де навчається, чим цікавиться… Дівчина здалася досить милою й вихованою. Аж поки не почала розмовляти про бога та релігію. Робила це з таким запалом, що мені було складно й слово вставити. Якщо коротко, то програмування — рабська робота, бути атеїстом — страшний гріх, а єдиний шанс на спасіння — одружитися з нею (адже вона знається на праведному житті), народити діток та щонеділі ходити до церкви. При цьому дівчина не поцікавилася, чи подобається вона мені.

Вислухавши цю 30-ти хвилинну промову, я, м’яко кажучи, пояснив, що не розділяю її життєві погляди та просто пішов геть. Після цього вона ще намагалася зі мною контактувати, писала в Телеграмі, надсилала статті а-ля “нас всіх чіпують” та “що буде з тими, хто зневажає бога”. Як би я не намагався бути чемним, дівчину довелося заблокувати.

Порада: пам’ятайте, що в будь-який момент можна перервати сумнівну зустріч та піти.

Ідеальне побачення: парне програмування.

*мої улюблені:
фільм: “Інтерстеллар” режисера Крістофера Нолана
книга: “На Західному фронті без змін” Е.М. Ремарк
пісня: Aerials — System Of A Down
заклад: PortWine Bar у Львові