Дуже дорогі факапи: історії про безглузду втрату гаманця

Альона Фарщук, 26 років, власниця інтернет-магазину

Три роки тому я працювала технологом на хімічному заводі неподалік Києва. Робота була активною, часто доводилося бігати з одного цеху в інший, перевіряти справність приладів, контролювати процеси… 

Одного дня я обідала в буфеті, гаманець був зі мною. Опісля поклала його в кишеню свого робочого халата і пішла перевірити справність роботи гумозмішувача (це такий величезний станок, в якому процеси відбуваються під високою температурою).    

Пам’ятаю, що перевірила станок і, коли розвернулася, аби йти, випадково зачепила щось рукою. Чула, що щось впало, але в поспіху не надала цьому значення. Лише після того, як зайшла в кабінет, збагнула, що це був мій гаманець. “Ну, гаразд, йду заберу його”, – подумала я. Але не все так просто.

Я повернулася до цеху, заглянула в станок – а гаманець уже там переплавився! У ньому було 500 гривень, банківські картки і копії моїх документів. Вцілів лише металевий замок гаманця. 

Із заводу я давно звільнилася, але цей випадок запам’ятався мені надовго. 

Мораль: Не дарма кажуть: поспішиш – людей насмішиш. Як би не бракло часу, варто завжди бути уважною! 

Дмитро Дятленко, 22 роки, інженер

Торік у новорічний період ми з дівчиною вирішили прогулятися Києвом, пішли на Контрактову площу до ялинки. 

Там було велетенське оглядове колесо зі скляними кабінами. Ми захотіли покататись на ньому. Купили квитки – і я, оплативши їх, одразу поклав гаманець у кишеню куртки. Як потім виявилося, не защіпнув замок. 

Коли ми сідали в кабіну, гаманець випав з кишені на землю. Я помітив це, аж коли колесо зрушило з місця. Вийти було неможливо.

Здається, це були найдовші 5 хвилин мого життя. Я не міг насолоджуватися розкішною панорамою нічного міста, бо вглядався вниз за гаманцем – але було так темно, що не бачив його. Сподівався, що після виходу з кабінки знайду гаманець. Але не так сталося, як гадалося.    

Коли колесо зупинилося, ми оглянули     все довкола – гаманця не було. У ньому залишилося 200 гривень і банківські картки, які я одразу ж заблокував, а потім ще місяць відновлював. 

Мораль: Тепер я завжди перевіряю, чи кишені, сумка застібнуті. І, звісно, знаю, що ніколи б не забрав собі гаманець, який хтось загубив.

Ірина Жайворонок, 25 років, фрілансерка

Рік тому я працювала на Кіпрі адміністраторкою хостелу – за волонтерською програмою. 

Якось у вихідний я гуляла. Ходила набережною, зазирала в місцеві магазини, сиділа в кав’ярнях… День був неймовірним. Та коли я повернулася додому, то побачила, що замок сумочки розстібнутий. Всередині не було гаманця. А в ньому зберігалися всі мої банківські картки, водійське посвідчення і 300 доларів. Загубити документи і всі гроші в чужій країні – чи не найгірше, що може трапитися з іноземцем. 

Дивно, але я не панікувала. Чомусь була впевненою, що він знайдеться. Так і сталося. За 15 хвилин в одній телеграм-спільноті Кіпру я побачила фото мого гаманця. Виявилося, його знайшли на парковці. Через добрих людей мені повернули гаманець зі всіма коштами, картками і документами. 

Мораль: Тепер я регулярно перевіряю, чи замок сумки застібнутий. І не перестаю вірити в добрий людей.