Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Пісні, які я співаю в душі. Ідеальна музична добірка для ванної

Пісні, які я співаю в душі. Ідеальна музична добірка для ванної

4 хв на читання
Про що цей текст: Міленіали розповідають про улюблені пісні, які вони слухають чи співають, поки приймають душ.
Читати повну версію

Валерія Бойко, 23 роки, маркетологиня

Те, що на вухо мені наступив не ведмідь чи слон, а справжнісінький динозавр, я зрозуміла ще в школі. Тож співати я не люблю, бо не вмію. Але є винятки. Перший – не можу втриматись від групових завивань під гітару в колі друзів навпроти багаття. Другий – душова кабінка, яка так і закликає до сольних виступів.

Фаворитом мого пісенного чарту для купання є гурт “Один в каное”. Це прекрасний варіант для тих, хто з англійською на “ви” та ще й з по батькові. Завдяки їхнім композиціям мої співи виглядають не як набір незрозумілих звуків та відчайдушних вигуків, а як щось схоже на розбірливу мову. Ну і настрій та атмосфера, яку створює ангельський голос Ірини Швайдак, ідеально підходить під водні процедури.

Часом за дверима лунають коментарі батьків про те, що через моє щоденне майже годинне перебування під струменями води ми всі можемо залишитися без даху над головою. На щастя, поки що це тільки жарт. 

А якщо серйозно, то пісні “Один в каное” створені не тільки для душу, а й для душі. Їх хочеться намугикувати за будь-яких обставин. Та саме у ванній вони набувають особливого звучання.


Світлана Кравчук, 19 років, журналістка

Мої “концерти” у ванній кімнаті впродовж останніх кілька місяців є дуже лімітованими: я переїхала з батьківського будинку на квартиру, тож з поваги до сусідів не влаштовую годинні виступи. Мій максимум – п’ять пісень, це та критична межа, яку ще можна витримати. 

Для купання я обираю українські народні композиції. Нещодавно мені захотілося пізнати культуру нашої країни ближче, зокрема вивчити напам’ять якомога більше пісень. А тому взяла собі за правило щоразу, коли йду в душ, вмикати щось нове з української “класики”. 

Тому поки намилюю ароматним шампунем потилицю, динамік телефона, налаштований на максимальну гучність, видає, приміром, у виконанні співачки NAVKA “засвіт встали козаченьки, в похід з полуночі…”. 

Приймати ванну чи душ без українських народних пісень не люблю. Та і чи можна мовчки стояти під струменями води? Поки що на такі експерименти я не готова 🙂


Роман Полярик, 25 років, математик

Глибоко переконаний, що є три речі, на які можна вічно дивитися: як горить вогонь, як банкомат відраховує зарплату і те, як я приймаю душ 🙂 

Я звик приймати контрастний душ і зранку, і ввечері. Не заради укріплення імунітету чи підтягнення шкіри. Просто ремонтні роботи з водопостачання у нашому районі тривали тиждень, другий, місяць… За цей час я змирився з тим, що перших 36 секунд тече холодна вода, а наступних 25 – гаряча. І так по колу.

Спершу я, як справжній математик, рахував секунди до того, коли стане тепло, а згодом вирішив відволікатися, влаштуючи у цей час імпровізований театр у ванній. Для цього ідеально підходить композиція “Плакала” гурту KAZKA. Вона мене так захоплює, що я починаю не лише підспівувати писклявим голосом (якщо ви чули, як у селі перед Великоднем відправляють у засвіти свиню, то це воно), а й підтанцьовувати. Краплі води летять урізнобіч, мило з рук вистрибує, як м’ячик, а я вшосте підвиваю фразу “поплакала і знов, фіалка розцвіла”. 

Як на мене, співи в душі — це чудовий спосіб розслабитися, випробувати свою артистичність і врешті-решт помститися сусідам за стінкою, ротвейлер яких теж часто завиває.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua