Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Тепер Казахстан — у моєму топі найкрасивіших країн! Маршрут і кошторис мандрівки

Тепер Казахстан — у моєму топі найкрасивіших країн! Маршрут і кошторис мандрівки

9 хв на читання
Про що цей текст: фотографка Ірина Виниченко радить, що варто відвідати, подорожуючи країною, до яких витрат слід підготуватися та як заощадити під час подорожі.
Читати повну версію

Казахстан став 24 країною, яку я відвідала, і впевнено увійшов у мій особистий перелік найкращих: хвойні ліси, льодовикові озера, пустелі, дикі тварини, кам’яні каньйони та гори… І до всього цього ще й смачна їжа та доступні ціни. 

Зараз для перетину кордону з Казахстаном потрібен ПЛР-тест, зроблений не пізніше ніж за 72 години до прибуття. Актуальну інформацію про умови можна знайти ТУТ

В Алмати та околицях ми пробули 7 діб. Думаю, це мінімальний термін, за який можна пізнати місто. У Казахстані, до слова, більшість розмовляє російською — вона тут, згідно з Конституцією, є офіційною, а казахська — державною. 

Поїздка на двох коштувала нам 1600 доларів (ми собі ні в чому не відмовляли). Та з’їздити до Казахстану можна і з меншим бюджетом — від 200 доларів з людини (без авіаквитків).

Ціни на квитки, оренду житла, їжу

В’їхати у Казахстан українці можуть лише авітранспортом і обов’язково — прямим рейсом, їх здійснюють всього дві авіакомпанії: SkyUp та Air Astana. Вартість квитків у два боки на рейс “Київ-Алмати” від Air Astana склала 11 тисяч гривень з людини (разом із харчуванням на борту та багажем). Політ тривав 5,5 години. На сайті лоукосту SkyUp можна знайти квитки за 9 тисяч в обидві сторони.

Після прибуття у Казахстан краще відразу в аеропорту поміняти гроші на місцеву валюту — тенге. За одну гривню можна купити в середньому 16 тенге. Там же можна придбати картку на транспорт — Онай. Вона дозволить вдвічі заощадити витрати на проїзд (проїзд за картою на автобусі/тролейбусі/метро в Алмати коштує 80 тенге (5 грн), а без карти — 150 тенге (майже 10 грн). Цю картку можна потім поповнювати з мобільного додатка (у ньому також видно розклад транспорту та зупинки). Детальніше про це можна почитати на офіційному сайті. До речі, в Алмати — наймолодше метро на теренах колишнього СНД. Воно дуже комфортне і нешумне. 

Корисно придбати сім-карту у місцевому магазині зв’язку, вона коштує близько 400 гривень.

Житло в Алмати недороге: тиждень проживання в однокімнатній квартирі нам коштував 3,5 тисячі гривень. Це хороші апартаменти біля метро і з видом на гори. Бронювали їх через букінг.

До речі, жили ми на вулиці Тараса Шевченка. Чимало казахів знають українську, адже під час освоєння цілини у 50-60 роках багато українців переїхали у регіон біля Алмати. А біля багаття наш гід навіть співав  пісні “Океану Ельзи”.

Місцева їжа дуже смачна і недорога. Для прикладу, вечеря на двох, яка складалася з бешбармаку (прісне тісто з різними видами конини) та куурдаку (печеня з баранячих субпродуктів з картоплею) коштувала близько 5500 тенге, або 350 гривень. Також нам принесли комплімент від закладу — кумис (напій із молока кобили). 

Під час ночівлі у казахських селах нас щедро пригощали: на столі було кілька страв на вибір, різні соління, домашнє печиво, варення.

Що робити в Алмати і поблизу?

Зустріти захід сонця на Кок-Тьобе

Кок-Тьобе — це гора висотою 1130 метрів, звідки відкривається панорама міста. Туди можна піднятися на фунікулері, проїзд у якому в обидві сторони коштує 2500 тенге (160 гривень). Рекомендую взяти зі собою плед і щось смачненьке.

Детальніше про режим та час роботи фунікулера можна дізнатися тут.  

Придбати яблука та конину на Зеленому Базарі

Це — культове місце. На прилавках рівненькими рядочками розкладені фрукти, овочі, м’ясо, сухофрукти. Тут дозволяють все куштувати. А ще тут можна вловити шоколадний аромат із фабрики неподалік.

Відвідати ВАО (Велике Алматинське озеро)

Думаю, це найкрасивіше озеро, яке мені доводилося бачити. Але дістатися до нього непросто. Раніше туди їздили таксі, та зараз там триває ремонт дороги, тому залишається лише йти пішки. 

Громадський транспорт їздить лише до Великої Алматинської ущелини. Далі є два шляхи: по серпантину і по трубі, якою подають до міста питну воду.  Ми вибрали другий, і це було захопливо! Спочатку треба було йти поряд з трубою і триматися за трос, а потім залізти на неї зверху і довго-довго йти, іноді нахиляючись, а часом навіть повзти. 

На дорогу туди й назад ми витратили цілий день — вийшли зранку, а повернулись уже при сутінках. Тому рекомендую запастися зручним взуттям, їжею, головними уборами та сонцезахисним кремом. А ще обов’язково мати зі собою паспорт: озеро розташоване на кордоні з Киргистаном і прикордонники не підпускають до нього без документів. 

На Шимбулак — у прозорому фунікулері

Шимбулак — гірськолижний курорт на околиці Алмати. Його найвища точка сягає  3200 метрів. Піднятися на вершину можна фунікулером (є кабінка з прозорою підлогою!). Ціна дороги у два боки — 5500 тенге з людини (майже 350 гривень). Рекомендую вдягатися тепліше, адже якщо внизу температура повітря тримається на позначці 24 градуси, на вершині вона може опуститися і до 0. 

Нам не дуже пощастило з погодою — був густий туман, та атмосфера цього місця все одно була незабутньою.

Політати на параплані на плато Ушконир

Саме у Казастані я вперше випробувала цей літальний апарат. Мій вестибулярний апарат не був готовий до такого випробування, але неймовірні краєвиди вартують того, щоб потерпіти незручності! Ціна такого польоту — 25 тисяч тенге (орієнтовно 1600 гривень). 

Якщо хочеться поїздити країною

Чимало красивих і цікавих локацій розташовані доволі далеко від Алмати. Дістатися туди можна взявши в оренду авто (але варто зважати, що їхати доведеться грунтовими дорогами), або скориставшись послугами турфірм. У Казахстані бізнес-туризм широко представлений в Інстаграмі. Там можна знайти багато пропозицій різних цінових категорій: від загальних автобусних турів до індивідуальних мандрівок з особистим гідом-водієм. 

Ми обрали подорож на джипі і взагалі не пошкодували. Водієм був молодий хлопець із класним плейлистом та цікавими розповідями. 

Вартість такої поїздки для нас склала 255 тисяч тенге за двох (близько 16 тисяч гривень). Вона тривала три дні. У вартість входило транспортування, послуги гіда, житло, харчування, усі вхідні квитки у національні парки, а також відвідування цікавих місць. Про них —  далі!

Чаринський каньйон візуально нагадує Гранд Каньйон США. Тут Rang’n’Bone Man знімав кліп на пісню Skin. Ми гуляли низом каньйона і влаштували пікнік біля річки.

Озеро Кольсай — красиве гірське озеро, довкола якого можна покататися на конях або поплавати по ньому на човні. Ми обрали друге. Година такої розваги коштує 2500 тенге (160 гривень). Нам вистачило часу лише для того, щоб відвідати Кольсай 1, адже туди можна заїхати на авто, але є ще не менш красивий Кольсай 2 та 3 — туди треба було йти пішки.

Озеро Каїнди. Незвичайна водойма, в центрі якої стирчать стовбури живих дерев! Раніше там був ліс, і коли його затопило, утворилося це неймовірне видовище. 

Співаючий бархан — частина заповідника Алтин-Емель. Це великий насип піску серед гір. Здається, що ти у справжній пустелі! Ми приїхали на локацію близько восьмої ранку та походили босими по ще недоторканому піску. Відчуття такі, ніби ми —  першовідкривачі чогось прекрасного!

Алтин-Емель — заповідник, який нагадує поверхню Марсу! “Смугасті” гори плавно поєднуються зі степом. Там ми зустріли стадо диких коней Пржевальського і косуль, які дуже потішно стрибали.

Фото Ірини Виниченко


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua