Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Вражаючі факти про життя у В’єтнамі: розповідає Марина, яка мешкає там 3 роки

Вражаючі факти про життя у В’єтнамі: розповідає Марина, яка мешкає там 3 роки

8 хв на читання
Про що цей текст: 31-річна вчителька німецької мови Марина Зальотіна розповідає, як потрапила у В’єтнам, чим складна місцева мова, як смакує суп із крові, та ще багато іншого.
Читати повну версію

У В’єтнам я потрапила несподівано для себе — побачила оголошення про пошук викладачів для роботи у мовному центрі і, не довго думаючи, вирішила відправитися туди. Для виїзду мені потрібно було легалізувати диплом вчителя, медичну довідку та довідку про несудимість. Щоб викладати англійську та німецьку у В’єтнамі, іноземці мають здати тест на знання мови на рівні С1. До речі, цікавий факт: у в’єтнамських класах може бути навіть 50 дітей! 

Спочатку я мешкала в 50-тисячному містечку Тхайбінь, що приблизно за 100 кілометрів від столиці. Зараз же живу у Ханої — столиці В’єтнаму із населенням близько 9 мільйонів осіб. 

В’єтнам здебільшого дуже шумний: транспорт на дорогах постійно сигналить, таким чином попереджаючи про свою присутність. А от під час обідньої сієсти у невеликих містах усе затихає — продавці стелять ковдри та сплять прямо поміж прилавками.

В’єтнамці живуть у невеликих і дуже вузьких будинках на 3-6 поверхів,  найчастіше — по кілька поколінь. На першому поверсі часто розташований сімейний бізнес, наприклад, магазин. Буває, роззуватися треба не лише перед входом у будинок, але й перед порогом магазину!

У будинках немає опалення та стоять однокамерні вікна, тому на випадок похолодань (15-17 градусів — це вже достатньо холодно, адже у В’єтнамі висока вологість повітря) треба запасатися “дуйчиками”. 

У цій країні неможливо отримати громадянство. Тут жартують, що у родинній ієрархії в’єтнамців чоловік-іноземець посідає навіть нижчий щабель, ніж собака. 

Ціни

Середня зарплата у В’єтнамі — близько 200 доларів на місяць (є й спеціальності, де можна заробити більше 1000 доларів, наприклад, у вищому менеджменті). 

Оренда хорошої квартири недалеко від центру в Ханої коштує орієнтовно 400 доларів на місяць.

Ціни загалом — на рівні українських. Хіба що у супермаркетах дуже дешеві фрукти — наприклад, за 50 гривень можна купити 2 ананаси. А от за імпортні яблука доведеться викласти 100 гривень за кілограм.

Лише багаті люди можуть дозволити собі машину — доволі старе авто коштує 10 тисяч доларів. Люди в основному їздять на значно дешевших байках та велосипедах — свій я купила за 350 доларів. До речі, бензин коштує 1 долар за літр.  

Їжа

Приблизно за 1-2 долари можна отримати “фул сет” і добряче наїстися у кафешці. Тут популярна моноспеціалізація закладів — у них рідко можна знайти кілька позицій у меню. Для прикладу, десь подають лише м’ясо собак або котів (так, це не міф). 

Незважаючи на те, що в’єтнамська їжа доволі специфічна, її можна полюбити. Наприклад, спочатку мені не подобався рибний соус із неапетитним запахом, а потім я  додала одну крапельку у салат і несподівано відчула карамельно-шоколадний присмак! 


Зате я більше ніколи не покуштую зміїний суп (коричневий бульйон із дуже неприємним запахом) і соус із креветок “мам том” (сіра жижа із запахом гнилі, брр!) Також я не оцінила супи із крові, яку тут виварюють і вона стає схожа на желейну масу. Кров’яний суп не має специфічного смаку, просто він такий прісний… 

А ще у В’єтнамі нерідко можна побачити іменинний торт, прикрашений яєчними жовтками та сушеним курячим і яловичим м’ясом… Ось така гастрономічна традиція.

Мої ТОП-3 в’єтнамські страви

1. Фо бо. Це суп із яловичиною та рисовою локшиною, в який часто кладуть кінзу та цибулю. Варіанти його приготування суттєво відрізняються — він як борщ для українських господарів і господинь. 

2. Нго чен — кукурудзяні зерна, смажені у фритюрі. Особливо смакують у поєднанні з м’ясом на грилі.

3. Зелене манго із сіллю. Звучить дивно, але варто спробувати.

Особливості

Я була сильно здивована, коли побачила, як за сусіднім столиком у ресторані в’єтнамка чистить арахіс… просто на підлогу! Є кафешки, де під ногами валяються рибні кістки та серветки. Усе це прибирають лише наприкінці дня. Водночас я помітила закономірність — що брудніша кафешка, то смачніше там готують (але не всі мої друзі розділяють цю думку).

У місцевих немає поняття особистого простору: вони постійно штовхаються та занадто близько підходять до тебе. В’єтнамці дуже люблять давати поради іншим. 

Мешканці В’єтнаму дуже дружелюбні та привітні, завжди готові допомогти. Зате коли вони зляться, мені стає страшно, і я розумію, чому американці програли їм війну! 

Вони дуже люблять фізкультуру: о 16-17.00 масово виходять на вулиці —  бігають, займаються спортивною ходьбою, роблять зарядку, грають у бадмінтон. Але й поїсти дуже люблять  — їжа відіграє в них чи не центральне значення у житті.

В’єтнамська мова не дуже важка, бо всі слова односкладові. Але з іншого, у цій мові цілих 6 тональностей! Для порівняння, у китайській їх 4. У В’єтнамі можна сказати “фо” і тебе зрозуміють по-різному. Залежно від інтонації це може означати як “локшина”, так і “жінка легкої поведінки”.

ТОП-5 моїх улюблених місць у В’єтнамі

1. Дананг. Сучасне місто у центрі країни, несхоже на класичний В’єтнам. Я туди їду, коли хочу трохи відпочити від колориту країни. Невеликий трафік, безліч місць для піших прогулянок, гори і море… А ще тут багато мостів. Один із них, міст Дракона, вміє випускати вогонь!

2. Провінція Ха Зянг на півночі В’єтнаму — тут живуть автентичні в’єтнамські племена, їхні жінки досі носять традиційний одяг.

3. Далат. Романтичне місто, ідеальне для туристів, які тільки-но приїхали та хочуть акліматизуватися. Розташоване у низині поміж гір, тому тут не так спекотно, як в інших частинах В’єтнаму. З місцевої гори видно кавові плантації та теплиці з полуницею.

4. Фукуок. Острів, який В’єтнам відвоював у Камбоджі. Його можна об’їхати за 1-2 дні і встигнути все: погодувати жирафів у сафарі-парку, побувати на пляжі з морськими зірками, побачити водоспад у джунглях, відвідати нічний ринок їжі, зазирнути на перцеву ферму або перлинний завод… І рідкісне задоволення для В’єтнаму — зустріти захід сонця на морі (у більшості міст берегова лінія дозволяє зустрічати лише схід сонця).

5. Поселення Фонг-Ня. Поруч розташований Національний парк — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, де є найбільша у світі печера Тхієндионг. Для екскурсії можна взяти човна. Цікаво просто плисти узбережжям, спостерігати за маленькими будиночками і тим, як місцеві перуть білизну у річці…

Поради для мандрівників

1. Рекомендую орендувати байк і покататися країною, щоб вловити справжній настрій В’єтнаму.

2. На ринок краще йти ввечері або вранці: у цей час морепродукти продаються за найбільш вигідними цінами.

3. Людям із 42 розміром ноги і вище рекомендую брати зі собою достатньо взуття, бо тут його майже нереально купити. Те саме стосується штанів: навіть cвітові бренди у В’єтнамі пропонують варіанти, надто укорочені для високих європейських дівчат та хлопців.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua