Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“Якщо раптом в небі щось піде не так — гугли”. Про мій перший політ на параплані

“Якщо раптом в небі щось піде не так — гугли”. Про мій перший політ на параплані

5 хв на читання
Читати повну версію

…Я стою на одній з вершин полонини Боржава у Карпатах. На моїй голові — яскраво-червоний шолом. Спостерігаю за безліччю кольорових парапланів у небі. Чекаю своєї черги на політ. Ноги трохи тремтять. 

Усміхаюся, коли пригадую жарти мого інструктора Станіслава та інших пілотів під час підготовки до польоту:

— Стасе, ми тебе вітаємо з твоїм першим польотом! Якщо раптом в небі щось піде не так — гугли. 

— До речі, Софіє, ти знаєш, що робити, якщо пілоту стане зле?

…За декілька хвилин ми полетимо з гори Гимба, висота якої сягає 1491 метр над рівнем моря. Інструктор нагадує про послідовність дій під час польоту, про заборону розстібати будь-які елементи обладнання в повітрі. Також наголошує, що при приземленні необхідно тримати ноги разом, стиснуті в колінах, та дивитись на горизонт. 

Слідкуємо за хмарами. Інструктор каже, що добре, коли 30% неба закрито ними. Зараз — саме так. Тож розбігаємося! Не встигаю й слова промовити, як вже мотиляю ногами посеред неба.

— Все добре, Софіє? Не страшно?

— Все чудо-о-о-во, — захоплено відповідаю я. — А можна трохи покричати?

— Звісно!

— А-а-а-а-а-а-а-а, лечу-у-у-у!

За моєю спиною Станіслав коментує свої дії. Розповідає, що зараз будемо ловити потоки повітря і підніматися вище. Тим часом я чую звук якогось прибору позаду мене, він періодично пищить. Це варіометр — пілотажно контрольно-вимірювальний прилад для встановлення швидкості підйому й зниження літального апарата. Варіометр підказує пілоту потоки вітру, в яких ми можемо викрутитись, — підніматися все вище та вище.

Під час польоту я весь час кручу головою в різні боки і роздивляюсь красу Боржави. Вестибулярний апарат нагадує про своє існування. Думаю: “Як добре, що перед стартом я нічого не їла!” Станіслав розказує, що хоча б за дві години до старту варто утриматися від перекусів. 

Через 20 хвилин польоту ми йдемо на зниження. Робимо це плавно, та в кінці я таки гепаюся набік. Ні, неболяче. Мене переповнює щастя, бо я втілила ще одну з десятка маленьких мрій мого життя. І хоч за плечима в мене вже два стрибки з парашутом, параплан став новим і неймовірним досвідом.

Про мого інструктора

Політати на параплані я задумала ще минулого літа. Тоді знайомий розповів мені про пілота, який почав літати, бо саме в небі почуває себе щасливим. 

І ось сьогодні він летів позаду мене. 40-річний Станіслав Гордієнко — сертифікований пілот. На параплані літає вже 9 років. Каже, що раніше боявся екстремальних видів спорту. Та завдання одного з проектів у ІТ-сфері, для якого йому потрібно було знайти інформацію про параплани, змінила його життя. Чоловік передивився безліч відеороликів із польотами і його це так зачепило, що взявся вивчати мистецтво літання на параплані.

Тепер Станіслав літає у тандемі майже цілий рік, лише взимку — соло.

Як стати пілотом параплана?

Для цього треба податися на навчання у школу парапланеризму. Станіслав займався з інструктором індивідуально. Вартість базового курсу становила 500 євро. Кожному учневі потрібен різний час на опанування параплану: бувають ті, хто перший самостійний політ здійснюють уже за 3-4 дні, а декому і 2 тижнів мало. Важливою є і теоретична підготовка. Приміром, Станіслав вчився правильно обирати місце для польоту, визначати погодні умови.

Для отримання дозволу на тандемні польоти необхідно налітати самостійно на параплані близько 500 годин і пройти спеціальний курс підготовки тандем-пілота. 

Вартість обладнання залежить від локації польотів і місткості параплана (соло чи тандемне). Наприклад, тандемне крило, на якому ми й літали, коштує 3500 євро. Користоване спорядження можна придбати за 800 євро. 

Вартість польоту — 1500 грн. 

Як літає параплан?

Параплан — це фактично м’яке крило, створене з двох оболонок. Всередину крила потрапляє повітря під тиском, воно надає аеродинамічної форми. Крило параплана хоч і м’яке, але виконує ті ж функції, що й крило літака. Параплан може підійматися на висоту до основ хмар. Наприклад, ми літали на висоті 1600 метрів над рівнем моря.

Дані про погодні умови та пориви вітру пілоти відслідковують в спеціальній програмі windguru. Для здійснення польоту мінімальна швидкість вітру має складати 18 км/год. Ми літали, коли вітер дув зі швидкістю 30 км/год. 

До речі, обов’язковим атрибутом на параплані є рятівний парашут. 

Ну і насамкінець.

Сезон для польотів на параплані триває до кінця жовтня. Гайда підкорювати небо!


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua