Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“Це зробило мої студентські роки неймовірно цікавими” (частина 1)

“Це зробило мої студентські роки неймовірно цікавими” (частина 1)

7 хв на читання
Про що цей текст: 22-річна студентка Ірина Косицька розповідає, як двічі працювала в Америці за програмою Work and Travel і волонтерила в Італії в рамках AIESEC.
Читати повну версію

Я мріяла побувати в Америці ще з 9 класу — дивилася серіал “Пліткарка” і уявляла, що колись, як і головна героїня Блер, сидітиму в Центральному парку Нью-Йорка та годуватиму качок. Батьки пообіцяли, що допоможуть мені покрити витрати на поїздку, та я мала закінчити школу з хорошими оцінками і пройти на бюджет у хороший університет. І я це зробила — вступила в Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Уже на першому курсі я почала моніторити групи у фейсбуці (Development&Initiative) та канали у телеграмі (“Можливості”, “Неформальні “О”ESN Kyiv), де публікують оголошення про закордонні стажування та обміни.

Work and Travel 

[Це популярна програма студентського обміну, учасники якої мають змогу під час літніх канікул працювати в сфері обслуговування в будь-якому з 50 штатів США, подорожувати і, відповідно, покращити рівень володіння англійською мовою]

Для початку я знайшла агентство, яке допомагає пройти відбірковий етап Work and Travel. Обирала його, читаючи відгуки в інтернеті та порівнюючи ціни. Заплатила за послуги близько півтори тисячі доларів. За ці гроші мені допомогли правильно подати всі необхідні документи і підготували до бесіди з консулом — разом із носієм англійської ми пропрацьовували питання, які можуть ставити під час співбесіди в американському посольстві. Це була найскладніша частина.

Ірина в Чикаго біля Клауд Гейт, 2018 рік.

На співбесіді мене питали, де я вчуся і в яких країнах побувала. Оскільки на той момент я відвідувала тільки Єгипет, Грузію та Болгарію, а не, скажімо, Британію, Китай, Канаду чи Ізраїль, куди в’їхати складно, візу мені не дали.

В агентстві мене відмовили від повторної подачі документів на візу в Києві і натомість запропонували випробувати Work and Travel у Німеччині. Та я взагалі не знала німецької мови, а їхати на роботу, де не зможу комунікувати з місцевими, мені не хотілося. Тому я не здалася і знайшла візових підрядників у Польщі. Уже за два тижні після відмови в Україні отримала візу в консульстві у Кракові.

З друзями на Таймс-Сквер, 2018 рік.

На Work and Travel можна вибрати бажане місце роботи та локацію —  один зі штатів  Америки. Ми з друзями вирішили, що хочемо працювати офіціантами (це високооплачувана робота, яка дає найбільше мовної практики) у місті Панама-Сіті-Біч штату Флорида.

Завдяки роботі в американській сфері послуг я стала більш стресостійкою і покращила свою розмовну англійську. А ще — відпрацювала всі кошти, які витратила на те, щоб потрпити в США (приблизно 3,5 тисячі доларів), заробила ще близько 3 тисяч доларів, багато подорожувала і привезла додому чимало подарунків.

Команда учасників програми Work&Travel, 2018 рік.

Наступного року я знову поїхала до Америки за цією ж програмою. Цього разу працювала офіціанткою в місті Оушен Сіті штату Меріленд. Моїм друзям вдруге не вдалося отримати візу — їм відмовили і в Україні, і в Польщі, адже тоді схвалення отримували лише 5-10% студентів. 

Порада: Work and Travel — програма, розрахована на студентів 1-5 курсів, але найбільш вдалий час подаватися на неї — 2-3 курси, коли вже маєте трохи хороших оцінок в університеті і візову історію. 

Волонтерство за програмою AIESEC

[AIESEC — найбільша у світі міжнародна молодіжна некомерційна, неполітична, незалежна організація, повністю керована молоддю у віці від 18 до 29 років, метою якої є мир і реалізація лідерського та професійного потенціалу молоді шляхом міжкультурного обміну]

Моя подруга — віце-президентка AIЕSEC, тож під час навчання в університеті ми разом вирішили взяти участь у програмі Global Volunteer — вона спрямована на вирішення соціальних проблем та передбачає шеститижневе волонтерство в Індії, Туреччині, Греції, Румунії та інших країнах (на вибір). Щоб взяти участь у цій програмі, треба сплатити організаційний внесок (близько 2 тисяч гривень), натомість організація забезпечує учасника житлом (волонтери мешкають у місцевих родинах або в гуртожитках). Інші витрати, зокрема переліт, покривають учасники. За півтора місяці перебування в Італії (саме цю країну ми обрали) ми з подругою витратили по 700-800 євро.

Щоб потрапити на стажування за програмою AIЕSEC, треба заповнити анкету на офіційному сайті організації. Також потрібно записати мотиваційне відео для сім’ї, яка прийматиме волонтера — воно навіть важливіше за досвід, вказаний в анкеті. У своєму ролику я старалася бути щирою та відкритою. Оскільки на той час у мене ще не було досвіду стажування та волонтерства, я розповідала тільки про те, що дуже люблю котів і хотіла б побороти страх спілкування з дітьми.

Ірина з дітьми з італійської школи Річчоне, 2018 рік.

У Річчоне я волонтерила як мовна асистентка у середній школі. Моїм завданням було підвищення рівня англійської серед школярів — в Італії з цим проблеми. Якщо говорити більш глобально, ми працювали над Ціллю сталого розвитку ООН №4 — забезпечення якості освіти. 

У шкільній системі Італії дуже дбають про інклюзивність — там у кожному класі є дитина з особливими потребами. У класі, де я працювала мовним асистентом, була дівчинка із синдромом Дауна, яку на заняття візочком привозила няня. Одного разу, коли та ненадовго вийшла, а дівчинка потребувала допомоги, однокласники самі кинулися до неї — особливо хлопчаки з репутацією “розбійників”. 

Мене часто вражала людяність маленьких італійців і я була здивована їхніми глибокими роздумами. Найцікавіше дітям було слухати мої розповіді про Україну і про те, наскільки наша освіта відрізняється від італійської. 

Мені було дуже приємно побачити результати своєї роботи — ті школярі, які ще півтора місяці тому боялись і слово сказати англійською, починали більш-менш вільно говорити. Я також по трохи починала розуміти італійську.

Мені дуже пощастило з італійською родиною: там мене любили, смачно годували, показували країну. За час стажування я побачила 6 італійських міст — щовихідних ми разом кудись вибиралися. Це був класний життєвий досвід.

Продовження про обміни Erasmus+, навчання в угорському університеті та секрети вдалого мотиваційного листа читайте завтра на URBAN.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua