Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Гол у ворота стереотипів. Історії двох українських футболісток Вищої та Прем’єр-ліги

Гол у ворота стереотипів. Історії двох українських футболісток Вищої та Прем’єр-ліги

7 хв на читання
Про що цей текст: про жіночий футбол без прикрас (важкі тренування, нерозуміння батьків, запитання "ти що, хлопець?") і прекрасність жіночого футболу (успіхи, шалений азарт, впевнені перемоги над стереотипами)
Читати повну версію

Катерина Кукса, 20 років, півзахисниця ЖФК “Колос”, Прем’єр-ліга

Якось 11-річна я перемикала канали телевізора, щоби знайти цікавий мультфільм. І раптом натрапила на футбол. Точно пригадую, що грала “Барселона”. Я переглянула матч на одному подиху і саме він розпалив у мені цікавість до футболу. З того часу я й почала ганяти у дворі м’яча з хлопцями. І тоді ж вирішила стати футболісткою. 

Мама і тато підтримали мій спортивний вибір. Водночас вони вважають, що футбол — ризикова сфера, тож треба мати запасний варіант майбутньої професії. Тому я вступила в КНУ імені Тараса Шевченка — буду ще й перекладачкою з турецької мови. 

Поєднувати студентське життя і п’ять-шість тренувань на тиждень нелегко. Доводиться вчитись у метро, в автобусі, коли їду на або з тренувань. 

Додому я зазвичай повертаюсь о 22:00 й намагаюсь все організувати так, аби якнайшвидше лягти спати, бо ж завтра знову вставати о 6:00! Такий режим спонукав мене не раз подумати над тим, чи не варто відмовитись від футболу. Але мені легше відмовитися від навчання, ніж від спорту… Зрештою, поки що мені вдається поєднувати все.

До речі, на початку шляху до мрії не обійшлося без факапів. Це були мої перші змагання, і перед їх стартом мене хтось ненавмисне закрив у роздягальні. Просиділа я там пів тайму, доки перелякану мене не знайшов не менш переляканий тренер 🙂

Гроші 

Необхідний для гри інвентар (форму, щитки тощо) зазвичай нам видає керівництво команди. Я ж купую тільки бутси — за 10-15 тисяч гривень. Їх вистачає на рік.

Щодо заробітків: жінки у футболі отримують приблизно втричі менше грошей, ніж чоловіки. 

Стереотипи

Іноді, коли виходжу на спортивний майданчик, щоби потренуватись самотужки, люди здивовано приглядаються до мене і навіть можуть запитати: “ти що, хлопець?”

Стосунки

Футболісткам легше будувати стосунки з професійними спортсменами. Хлопцям з поза моєї сфери рідко подобається, коли дівчина ставить тренування чи перегляд матчу улюбленої команди вище над побаченнями. 

Дівчатам:

Якщо ти, читаючи цей текст, загоришся ідеєю грати у професійний футбол, то берися за це! Будь готова до складнощів, але долай їх і не опускай рук!

*мої улюблені:
збірна на Євро-2020: окрім збірної України, я захоплююсь також грою Італії та Данії. 
момент під час Євро-2020: коли товариші по збірній оточили данця Крістіана Еріксена, який знепритомнів під час гри. Так захищали його від фото- та відеокамер. У цей момент я зрозуміла, що таке справжня команда! 
футболіст: Ліонель Мессі з ФК “Барселона”
футболістка: Віра Дятел з ФК “Спортінг”
команда: ФК “Барселона”
книга: “Місто дівчат” Елізабет Ґілберт
страва: сирники


Марина Погрібняк, 20 років, нападниця ЖФК “Маріуполь”, Вища ліга

У 13 років я дивилася матч Чемпіонату світу між збірними України та Франції. Коли наші забили, закричала на всю хату: “Гооооол!” Пам’ятаю, мій тато не зрозумів, чому я кричу, і взагалі, що цікавого може бути в грі, де 22 чоловіків бігають за м’ячем. А я вже тоді захотіла стати футболісткою і грати з цими чоловіками поряд!

Бувало, що батьки забороняли мені грати у футбол, а я втікала з дому, аби поганяти м’яча. Зараз же мама і тато пишаються мною! 

До 15 років я не знала про існування жіночого футболу. А коли переїхала до Івано-Франківська та почала навчання у новій школі, наш фізкерівник розповів про жіночий футбольний клуб. І запропонував  спробувати себе у жіночій команді міста. З того часу я вже змінила декілька команд і нині перейшла у Вищу лігу — граю в ЖФК “Маріуполь”. 

Моя кар’єра розвивалась непросто. Якось, пригадую, на тренуванні ми вчили нову тактику. Я була дуже втомлена і не могла зрозуміти, що саме і як треба робити. Тренер помітив цю розгубленість та запитав, чи я все зрозуміла. А я, щоби не виглядати дурненькою, впевнено сказала, що так. Але потім на полі заплуталася! Наставник за мою брехню наказав мені бігати решту тренування навколо поля. Після цього я стала значно ретельнішою у розборі тактики гри.

Хоч я граю у Вищій Лізі, та не дуже задоволена своєю технікою. Мої проблеми пов’язані з тим, що довгий час грала у дворовий футбол. Через це я тепер, наприклад, занадто поспішаю з ударом по м’ячу, хоч у професійному футболі навпаки потрібна витримка, аби колеги по команді встигли підстрахувати. Утім я старанно працюю над собою, адже маю амбітну мрію — потрапити у ЖФК “Челсі”.

Також мрію створити в Івано-Франківську або Полтаві футбольну академію для дівчат.

Гроші

Жіночий футбол в Україні — спорт, на якому не дуже розбагатієш. Через брак коштів команди часто навіть не можуть допомогти гравчиням із реабілітацією після травм. Мені пощастило з клубом трохи більше, ніж іншим, бо здебільшого футболістки заробляють приблизно стільки, скільки касири. А от мені заробітків вистачає, і всім необхідним для занять спортом мене клуб забезпечує.

Стереотипи

Коли мене бачать у футбольній формі, то не раз питають: я гандболістка чи волейболістка? Я таким людям одразу ж випалюю: “Взагалі-то я з жіночої футбольної команди “Маріуполь”!”

Стосунки

Часто хлопці думають, що я живу лише футболом. Утім про побачення на футбольному полі я не мрію. Перегляд фільмів, обговорення книг, прогулянки: я лише за такі побачення.

Дівчатам:

Якщо ти, читаючи цей текст, загоришся ідеєю грати у професійний футбол, то будь терплячою, аби витримати пекло тренувань та конкуренцію на шляху до мети. Вір у себе! І не слухай тих, хто каже, що футбол — не для тебе.

*мої улюблені:
збірна на Євро-2020: Всією душею вболіваю за Україну, а на другому місці по вподобаннях — збірна Данії.
момент під час Євро-2020: Коли під час матчу між збірними Шотландії та Чехії гравець останньої Патрік Шик забив у ворота суперників із відстані 45,5 метра. Це найбільша відстань голу на матчах Євро з 1980 року, відколи ведеться така статистика.
футболіст: Марко Девич із ФК “Сабах”
футболістка: Косоваре Асллані з ФК “Реал Мадрид”
футбольний клуб: “Реал Мадрид”
книга: “Розум чемпіонів. Як мислять, тренуються, перемагають великі спортсмени” Джима Афремова
пісня: “Човен” гурту “Один в каное”
заклад: “Пузата Хата”
страва: бульйон


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua