Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Книгобатл: чому (не) варто читати роман “Польові дослідження з українського сексу”?

Книгобатл: чому (не) варто читати роман “Польові дослідження з українського сексу”?

5 хв на читання
Про що цей текст: Міленіали діляться категорично різними враженнями від книги Оксани Забужко.
Читати повну версію
Вікторія Попович і Ксенія Ланецька

[Ми створили батл аргументів про книги для того, аби провокувати інтерес читачів Urban до прочитання певних книг, або ж спонукати до обговорення знайомої їм літератури]

[Роман “Польові дослідження з українського сексу” опублікований в 1996 році. Він став одним із перших творів в українській літературі, де відкрито просувалися феміністичні наративи. Сюжет роману розгортається навколо української поетеси, яка приїжджає викладати в США і закручує любовний роман зі скульптором. Вона переживає складні стосунки з чоловіком, бореться з депресією та міркує про свою ідентичність і сексуальність].

Ксенія Ланецька, 23 роки, копірайтерка

Я дуже люблю читати, в більшості випадків “ковтаю” книги повністю. Утім є деякі, які просто не можу дочитати до кінця. Це стосується і “Польових досліджень…” Я придбала цей роман рік тому в онлайн-книгарні. Мене вразили захоплені відгуки на сайті, та і знайомі рекомендували книги до прочитання.

“Польові дослідження…” стали для мене першим твором Оксани Забужко, тому я не знала про специфічний стиль викладу цієї авторки, сприймати який вкрай непросто. Наведу приклад цитати: “…еге ж, ти хотiла чогось живого в цiй черговiй, казна-якiй з ряду-йому-же-несть-кiнця, тимчасовiй хатi, де бруди всiх попереднiх винаймачiв невiдмивно повсякали в кожну шпарину, так що ти й не бралася їх вiдмивати…”.

Одне речення Оксани Забужко може займати півтори сторінки (ні, я не перебільшую). До того ж, у тексті є чимало незрозумілих слів (приклади: зашкруміле, підібганий, шинквас, цурупалка тощо). Інколи доводилося по кілька разів перечитувати один і той же фрагмент, вчитуватися, аби впіймати суть… 

В результаті під час читання я не могла розслабитися, відчути атмосферу книги. Я на силу подолала 50 сторінок і зрештою у мене зникло бажання продовжувати читання. 

Відколи я закинула цю книгу, минуло декілька місяців. За цей час я вирішила, що все ж дам “Польовим дослідженням…” ще один шанс, щоб таки сформувати реальну раціональну думку про письмо Оксани Забужко. Цікаво, чим це закінчиться.

Кому не рекомендую цю книгу: тим, хто шукає легке чтиво або хоче розслабитися під час читання.

*мої улюблені:
літературний жанр: соціальна драма
письменник: Макс Кідрук
письменниця: рання Люко Дашвар
книга: “Буремний перевал” Емілі Бронте
тип книги: паперова


Вікторія Попович, 25 років, копірайтерка

“Польові дослідження з українського сексуя читала двічі. Про неї я почула від викладачки з клінічної психології в моєму Прикарпатському університеті. На парі ми говорили про пошуки жінки в сучасному світі і вона згадала про твір Забужко.  

Я чула, що твори Забужко складні. Та все ж тоді, в 17, вирішила спробувати осилити книгу. Прочитала за кілька днів. Тоді я не змогла зрозуміти це чтиво правильно. Вдруге за “Польові дослідження…” взялася півтора роки тому. І збагнула, що особливість цього твору в тому, що кожен розуміє його суть по-своєму, зважаючи на власний життєвий досвід. До речі, вдруге читати роман Забужко було значно легше, я з цим впоралася за день. 

Так, твір Забужко потребує вміння триматися за думку довше, ніж зазвичай. Так, книга складна, але лише до моменту, поки ви звикнете до стилю письменниці. Також мене дуже підкупило те, що авторка не боїться писати живою мовою, яка відрізняється від літературної. Незрозумілі слова в тексті? Не погоджуюся з тим, що це погано, вони навпаки додають тексту цікавості! 

Подобається, що книга порушує питання емансипації української жінки та табуйовані питання про її сексуальність. Мене дуже “зачепив” момент, коли героїня декламувала свою поезію зі сцени. Спершу вона думала, що навряд хтось її, чужу в тому середовищі, зрозуміє і прийме. Але потім вона увійшла в змінений стан свідомості і її перестало це хвилювати. Їй просто важливо було висловити все, як є, навіть якщо її творчість розуміє лише вона сама. Поезія ніби захищала її від всіх інших. 

Улюблена цитата: “… ні, сачконути не вийде: ти-но одбудь усе по порядку, а тоді й знати буде, чого ти справді варта. Понятно?!”

Кому рекомендую: тим, хто не лінується подумати і повідчувати; кому близька феміністична оптика; хто любить читати тексти про тексти. Її також можуть оцінити ті, хто переживає депресію —  просто щоб пересвідчитися, що вони не одні в світі зі своєю проблемою. 

*мої улюблені:
літературний жанр: оповідання
письменник: Валер’ян Підмогильний
письменниця: Джейн Остін (у неї завжди хепі енди)
книга: “Гордість та упередження” Джейн Остін
тип книги: паперова


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua