Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Молодий = непрофесіонал. Про випадки ейджизму в кар’єрі молоді

Молодий = непрофесіонал. Про випадки ейджизму в кар’єрі молоді

6 хв на читання
Про що цей текст: Наші герої розповідають про вікову дискримінацію у своєму житті. А психологиня пояснює, як поводитись, якщо ви стали жертвою ейджизму.
Читати повну версію

“Якщо вам доводилося чути щось на кшталт “Ти надто юний чи недосвідчена, щоб працювати в нас”, “Твій голос не має значення — тобі ж тільки 20”, то ви теж були жертвою ейджизму – дискримінації за віком”, — каже Богдана Янків, психологиня, психотерапевтка, тренерка з ефективної комунікації.

Дарія Нагорна, 20 років, рерайтерка

“Якби вам було хоча б 20” — сказали мені у 19, коли я відгукнулася на вакансію адміністраторки салону краси. Я запропонувала зустрітися. “Ми подумаємо. Але, розумієте, шукаємо старшу кандидатку”, — відповіли. Звісно, ніхто більше не зателефонував. 

Наступного тижня мене запросили на співбесіду на посаду офіс-менеджерки. Як тільки я сказала, що мені 19, помічниця директора заявила, що молоді люди — ненадійні, їм важко довірити відповідальну роботу. “В нас вже був невдалий досвід співпраці з такими молодими”, — сказала вона. Було прикро, що через мій вік мені не довіряють і бояться дати шанс. 

Три місяці я боролася за стажування з різними роботодавцями. Ніхто не погоджувався. І ось, нарешті — один роботодавець не запитав по телефону про мій вік. Натомість дізнався, що я володію двома іноземними мовами, і запросив на співбесіду. В результаті мене прийняли! 

Якщо ви відчуваєте, що під час співбесіди вас дискримінують, прощайтесь без роздумів. І загалом пошук роботи сприймайте як досвід комунікації.

*мої улюблені:
фільм: “Angel A” Люка Бессона
книга: “Подалі від шаленої юрми” Томаса Гарді


Ілля Подавалкін, 21 рік, Co-founder і CEO компанії

У 18 років я розпочав свою професійну діяльність. Обіймав позицію business developer та просував проєкт про “розумне місто” — він стосувався зокрема системи керування вуличним освітленням.

Одного разу на переговорах із міською радою Львова про фінансування ініціативи троє з п’яти керівників департаментів насміхалися з мене і колег. Мовляв, ми ще малі для таких проектів. «Вам рано за таке братися», — сказали, хоч навіть не подивились на наші обчислення. Я відчував злість та несправедливість. Ну якого біса їх цікавив тільки наш вік? На щастя, у міськраді знайшлися люди, які подбали про продовження проєкту.

Я й досі інколи зіштовхуюся із ейджизмом – наприклад, від клієнтів. Якось один з них відмовився від співпраці зі мною, дізнавшись скільки мені років. Мовляв, молодий хлопець не може бути професіоналом.

Якщо ви зіштовхуєтесь з такою дискримінацією, раджу ставити людям, які намагаються вас образити, такі питання:

1. Як мій вік впливає на мою роботу?

2. Чому це вас бентежить?

3. Якщо я добре роблю свою справу, то в чому проблема?

Зазвичай після цих запитань ситуація вирішується. Можливо, вашому опоненту стане навіть незручно.

*мої улюблені:
фільм: “300 спартанців” Зака Снайдера
книги: Михайло Булгаков “Майстер та Маргарита”, Бен Горовіц “Безжальна правда про нещадний бізнес”


Анастасія Ярощук, 21 рік, власниця та CEO івент-маркетингової агенції

У 18 років я обійняла посаду креативної директорки студії дизайну, паралельно навчалася в університеті. Однолітки насміхалися з мене: мовляв, у 18 я не могла отримати таку роботу чесним способом. Звісно, це було неприємно. Рідні також не підтримували: “Ти надто молода, щоб брати відповідальність за чужий бізнес”. 

Через відсутність підтримки у мене часто виникало бажання забити на все. Особливо, коли до цього додавався ейджизм на роботі. Менеджери інших проектів вважали, що я маленька дівчинка, тому не можу керувати бізнесом. 

Якось перед Новим роком я поїхала до дизайнерів, які мали задекорувати кав’ярню наших клієнтів. Як тільки переступила поріг, вони з подивом сказали: “Дитино, хто тебе прислав?” Схожа історія була, коли мені треба було керувати командою, яка складалась з людей старших за віком. Я була змушена дати їм зрозуміти: або вони працюватимуть під моїм керівництвом, або не працюватимуть взагалі. А що ще я мала робити?

Мені досі інколи трапляються клієнти, які можуть відмовити у співпраці через мій вік. Але мені вже не боляче. Я зрозуміла, що перейматися цим — марна трата часу. 

*мої улюблені:
фільм: “Форсаж” студії Universal
книгa: Уоріс Дірі та Кетрін Міллер “Квітка пустелі”


Як реагувати на ейджизм?

Богдана Янків, психологиня і психотерапевтка:

* На співбесіді можна сказати: “Якщо справа тільки у моєму віці, дайте мені можливість постажуватися і показати, що я добрий спеціаліст”. А тоді розкажіть про ваші переваги. Якщо це не діє, то, можливо, не варто загалом намагатися влаштуватися на цю роботу?

* Якщо вам кажуть, що люди у вашому віці не здатні працювати якісно, можете ввічливо заперечити: “Я вас почув/ла, але в мене є інші приклади”.

* Розвивайте асертивність — здатність відстояти свої погляди, не порушуючи моральних прав іншої людини. Це можна робити самостійно, з психологом, психотерапевтом, на тренінгах чи курсах. Для побудови нового нейронного зв’язку треба хоча б 4 місяці.

* Працюйте над силою характеру. Спілкуйтесь із сильними людьми, читайте мотиваційні книги.

“Мене дискримінують. Як заспокоїтися, коли емоції беруть верх?”

1. Використовуйте техніку “2 на 4”. Рахуємо до 4: на рахунок 2 — вдихаємо повітря через ніс, а на 4 — потужно видихаємо через рот. Так повторюємо кілька разів для повного заспокоєння.

2. Під час співбесіди можете вийти до вбиральні і вмитися водою. Це допоможе вийти зі стану напруги.

3. Беріть з собою олівець та записник. Якщо хвилюєтесь — намалюйте щось та непомітно зімніть папірець. Емоційний запал трохи знизиться.