Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Як перестати купувати те, що насправді не потрібно? Досвід Петра, Ангеліни і Діани

Як перестати купувати те, що насправді не потрібно? Досвід Петра, Ангеліни і Діани

7 хв на читання
Про що цей текст: Троє міленіалів розповідають Urban, як почали споживати свідомо.
Читати повну версію

[Свідоме споживання це стиль життя, який має на меті зменшити забрудненість довкілля].

Петро Мазепа, 32 роки, менеджер

Три роки тому я натрапив на онлайн-магазинчик із різними екоштуками — замість пластикових зубних щіток, які розкладаються сотні років, там пропонували купити бамбукові, альтернативою звичним мочалкам була люфа, а аналогом рідкому шампуню у пластиковій банці був твердий. Виявилося, що майже всі потрібні мені побутові речі мають екозамінники. Мене це неабияк зацікавило.

Я почав вивчати цю тематику. І тоді дізнався п’ять основних правил, які допомогли мені стати на шлях свідомого споживацтва:

* refuse (відмовся від непотрібного);

* reduce (скороти потрібне);

* reuse (використовуй повторно);

* recycle (переробляй те, що не можеш використати повторно);

* rot (відправляй на компостування все інше).

Розпочав я із того, що перестав купувати пакети, замість них користувався рюкзаком чи шоперами. Згодом я придбав металеве горнятко, і в кав’ярні завжди просив, аби каву налили саме в нього замість одноразового стаканчика.

Колись я обожнював купувати книги: на полиці лежало двадцять непрочитаних, але я біг до крамниці, аби купити ще п’ять. Та відколи я став свідомим споживачем, кількість придбаних книг різко знизилась. Я купую тільки ті, які справді хочу прочитати. Цей принцип допомагає не тільки планеті, а й моєму гаманцю.

ПОРАДИ:

1. Почніть з малого. Спробуйте спочатку відмовитись від пакетів, потім — від паперових стаканчиків (вони, якщо ви не знаєте, не зовсім паперові). 

2. Перед тим, як піти в магазин, складіть список покупок і не купуйте нічого поза ним.

3. Якщо у вас є річ, яку можна зремонтувати, — не купуйте нову, а подбайте про відновлення старої.

*мої улюблені:
книга: “Сліди на дорозі” Валерія Маркуса
фільм: “Форсаж”
пісня: “Меч Арея” гурту “Тінь Сонця”.


Ангеліна Тараненко, 29 років, журналістка

Влітку 2019-го в одному з магазинів я побачила прикольний шопер — такий чорний з паризьким пейзажиком. Одразу ж придбала його. І щоразу брала із собою для походів у супермаркет.

Через кілька місяців я побачила, що знайома продає в Інстаграмі саморобні торбинки для покупок. Я їх купила — так і почався мій шлях до філософії Low waste living.

Пам’ятаю, коли вперше прийшла до супермаркету зі своїми торбинками, почувалася так, наче я — центр Всесвіту. Всі тільки на мене і дивилися, бо я була єдиною людиною з екоторбинками. Було навіть трохи соромно. А тепер мені соромно за те, що тоді було соромно! 🙂 

Потім я наважилася спробувати багаторазові тканинні прокладки. Пам’ятаю, як це шокувало мою маму та подруг! Але прокладки виявились зручними. Далі в моєму житті почали з’являтися інші екологічні аналоги одноразових речей: зокрема я маю і різні гігієнічні штуки, як-от мімікакі (багаторазова вушна паличка), і залізні ситечка для чаю (замість одноразових пакетиків).

Цьогоріч в березні я влаштувала собі популярний серед “еконавернених” челлендж — щодня позбувалися певної кількості непотрібних речей: у перший день місяця — однієї речі, в другий — двох, і так аж до 31. Це було тотальне розхаращення! Одяг, взуття, посуд і все, що може ще послугувати людям, відвезла в соціальні фонди, книги поїхали у бібліотеку. Все, що можна було відправити на переробку, поїхало на спеціальну станцію.

Для мене “свідоме споживання” — це певна філософія. Мене лякає вплив “швидкої моди” на екологію, тож купуючи речі, я привчила себе думати про те,  що буде з цією річчю потім. Кожного разу ставлю собі питання: “Чи дійсно вона мені потрібна?”, “Чи буду я цим користуватися через кілька років?”. Такий підхід до справи допомагає ще й добряче заощаджувати. 

Завдяки свідомому споживацтву змінюється і світосприйняття: спочатку ти перестаєш купувати непотрібні тобі речі, а через рік — спілкуватися з непотрібними тобі людьми.

ПОРАДИ: 

1. Не кидайтеся у цю справу з головою — дійте поступово та розсудливо.

2. Пам’ятайте: екофрендлі — це не про життя у печері, аби тільки природі не шкодити, використовуючи блага цивілізації. В усьому має бути помірність.

*мої улюблені:
автор: Стівен Кінг
фільми: “Гаррі Поттер” та “Володар перснів”
пісня: Under Your Scars гурту Godsmack


Діана Попфалучі, 26 років, екоактивістка

8 років тому я поїхала на навчання до Німеччини. Там почала спілкуватися із дівчиною, яка була веганкою і пропагувала свідоме споживацтво. Ми жили в будинку, електроенергію для якого продукували сонячні батареї. Усе це вплинуло на пробудження моєї екосвідомості. 

У 2015 році ми з друзями створили свою громадську екоорганізацію, а згодом я долучилась до всесвітньовідомої Zero Waste. 

Приблизно в цей час я зауважила, що в мене пів квартири речей, якими я не користуюсь. Особливо це стосувалось одягу — деякий я не носила роками! Тож спочатку я перебрала гардероб: деякий одяг віддала мамі і подругам, інший — на благодійність. Залишила лише те, що справді ношу. 

Тепер я не купую одягу спонтанно, як це було раніше. Якщо мені щось потрібно, йду в магазин конкретно за тією річчю. Крім того, часто купую одяг на секондхенді. Також тепер я завжди звертаю увагу на якість речей. До прикладу, я маю в гардеробі спідницю, яку купила за тисячу гривень кілька років тому, одягаю її дуже часто, тож собівартість одного дня носіння цієї спідниці — кілька гривень. Натомість раніше я могла купити неякісну спідницю за 500 гривень і одягти її лише двічі, бо після другого прання вона втрачала вигляд.

ПОРАДИ:

1. Не змінюйте спосіб життя радикально. Найкращий варіант позбутись звички несвідомого споживання — робити це поступово. 

2. Свідоме споживання — це не лише про одяг. Багато речей містять матеріали, які довго не розкладаються або й зовсім не розкладаються. Вивчайте екологічні правила, і зрозумієте, чому краще просити баристу налити каву у власну термочашку, а не одноразовий стакан. 

3. Слідкуйте в соцмережах за людьми, які пропагують свідомий спосіб життя. Мої улюблені блоги — Анни Покальчук, Лорес Сінгер, ЕкоКсенії та Олесі Вершігори. А ми з подругою записуємо подкасти на цю тему —  poyasny.podcast.

*мої улюблені:
книга: The art of asking Аманди Пальмер
фільм: “Донні Дарко” режисера Річарда Келлі
пісня: Nine Inch Nails — Hurt.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua