Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“Ми беремо кредит на універ, регулярно ходимо в бібліотеку і щосеместра пишемо курсові”. Про особливості навчання в Британії

“Ми беремо кредит на універ, регулярно ходимо в бібліотеку і щосеместра пишемо курсові”. Про особливості навчання в Британії

8 хв на читання
Про що цей текст: 22-річна Софія Станчак, яка четвертий рік навчається в університеті Суррея (в місті Гілдфорд), розповідає найцікавіше про здобуття вищої освіти у Великобританії.
Читати повну версію

Коли мені було 7, моя сім’я переїхала зі Львова до Англії. Тут я вчилася у школі, далі — в коледжі, а згодом вступила до університету Суррея, де нині навчаюся на останньому курсі на юристку.

У школі за 3 роки я склала 15 іспитів

Процедура вступу у виш у Великобританії доволі тривала. Перші екзамени починаються ще у школі в 9-му класі — тоді я складала базові предмети, як от математику та англійську, а також два предмети на вибір — історію й німецьку. Далі були ще екзамени, ще… Загалом до кінця 11 класу я склала іспити з 15 предметів. Їх оцінювали за шкалою ECTS, де результат позначають не цифрами, а літерами ABCD. Щоб вступити до хорошого навчального закладу потрібно мати всі “А”, а ще краще — “А+”. 

Спершу — в коледж, а тоді — в універ

Після закінчення старшої школи випускники спершу вступають до коледжу, лише потім — в університет. Я навчалася в лондонському коледжі Вудхаус. У коледжі треба обрати тільки три предмети, які й вивчатимеш впродовж двох років. Я обрала історію, психологію та дисципліну про діяльність уряду. Я знала, що далі хочу вступати на юридичний факультет, і знання у цих темах стануть мені у нагоді. 

Може здатися, що таке навчання — дуже легке. Та насправді навантаження було шаленим. Я вчилася вдень і вночі! У коледжі було навіть складніше, ніж тепер в університеті.

Після закінчення коледжу випускник може подати заявки до п’яти університетів. Вступить чи ні — залежить від його оцінок. Коли я обирала університет, найбільше уваги звертала на його рейтинг, адже від цього безпосередньо залежить якість навчання, наявність різноманітних можливостей для студента (як от програми обміну тощо). Зрештою, обрала університет Суррея в місті Гілдфорд. Щоб потрапити на юридичний, мені потрібно було додатково скласти правничий тест. Я зробила це успішно.

Поблизу університетського кампусу.

Будні студента

На першому і другому курсі ми мали по 4 предмети на семестр. З кожного — по 2 години лекцій та годині практичного заняття на тиждень. Практичні відбувалися у невеликих групах, на них ми обговорювали інформацію, яку дізналися на лекції, й загальні теми, що стосуються предмету. 

На лекціях деякі викладачі дають абсолютно всю необхідну інформацію, інші ж пояснюють лише мінімум, тож доводиться багато вчити самостійно. Однак для мене це не проблема. 

Наприкінці кожного семестру ми складаємо іспити або пишемо курсову — на вибір. Для курсової викладачі дають лише одне запитання, яке ми маємо розкрити в своїй роботі. Це завдання потрібно виконати впродовж місяця, обсяг роботи —  орієнтовно три тисячі слів. 

А ось на третьому курсі ми обирали: вчити шість предметів і писати дисертацію на 10 тисяч слів або ж вісім предметів і не мати письмових робіт.

Місце для навчання в бібліотеці.

Екзамени переважно тривають дві години. За цей час потрібно дати розгорнуту відповідь на два запитання. Раніше ми складали іспит усім потоком в аудиторії. Зараз же, поки триває карантин, надсилаємо відповіді викладачам онлайн: замість двох годин на виконання завдання маємо добу. 

До речі, у британському коледжі та університеті я ніколи не чула й натяку на хабарі чи підлабузництво — оцінювання проходить максимально прозоро. 

Про гроші на навчання

Навчання в школі та коледжі в Англії безкоштовні. А ось в університеті — платне. Наприклад, рік на юридичному факультеті коштує 9 тисяч 250 фунтів стерлінгів (близько 360 тисяч гривень, — Авт.). Я, як і більшість моїх знайомих, взяла кредит у держави під 6% річних. Поки що я маю право його не виплачувати — повертатиму кошти аж коли почну працювати. Така можливість є лише у громадян Великої Британії. Студентам з інших країн треба платити 27 тисяч фунтів стерлінгів на рік (більше мільйона гривень, — Авт.). До того ж, віддавати одразу усю суму. Зауважу, в університеті не передбачено жодних стипендій чи грантів. 

Також я взяла кредит на проживання (він покриває витрати на оренду житла, їжу, одяг — отримую 6 тисяч фунтів стерлінгів на рік (близько 235 тисяч гривень, — Авт.). Сума кредиту, яку надає держава, залежить від річного доходу батьків студента. Тим, у кого висока зарплата, можуть дати всього близько тисячі фунтів, адже решту мали б докласти батьки. А найбільша сума, яку можна отримати на проживання, — 8 тисяч фунтів (приблизно 314 тисяч гривень, — Авт).   

Студентські гуртожитки.

Про труднощі

На юридичному факультеті складно вчитися, бо, на відміну від завдань у точних науках, тут не відомо, чи вдалося тобі знайти правильне рішення у завданні. До того ж, нам часто доводиться писати статті, де немає єдиної відповіді. Треба прораховувати, чого від тебе очікує конкретний викладач, тому дуже складно отримати високі бали. Я вже й забула, як це мати “А” чи “А+” за іспит.  

Також виш не направляє студентів на практику. Кожному потрібно самостійно домовлятися про це з працедавцями. І я вбачаю у цьому великий мінус.

Скільки треба вчитися?

Навчання в університетах Англії триває три роки. Та мені на вищу освіту довелося витратити чотири роки, адже минулий рік я навчалася за обміном на кафедрі австралійського права в університеті Wollongong біля Сіднея. Цей досвід був корисним, адже я хочу працювати в міжнародній юридичній фірмі. 

А після закінчення університету я маю пройти спеціальний післядипломний курс, який триває майже два семестри. Потім впродовж двох років потрібно практикуватися у правничій фірмі. І лише після цього я зможу стати юристкою 🙂

Ще одне місце для навчання в бібліотеці.

Про студентське містечко

Університет забезпечує студентів житлом у гуртожитках. Ціни різняться залежно від умов проживання в кімнаті. Наприклад, за двомісну кімнату треба заплатити 3,5 тисячі фунтів стерлінгів на рік (137 тисяч гривень, — Авт.), за окрему — 4,5 тисячі (176 тисяч грн, — Авт.). За кімнату з власною ванною слід викласти ще тисячу зверху. Я живу у такій уже третій рік і повністю задоволена умовами. 

У нас дуже популярно вчитися в бібліотеці. Коли не було карантину, туди ходили майже всі — вона працювала цілодобово і без вихідних. Просто багатьом важко в кімнаті сконцентруватися на навчанні, а у бібліотеці панує робоча атмосфера. Тепер же, в час локдауна, книгозбірня працює лише до півночі. Треба заздалегідь обирати собі місце, а також зазначати тривалість перебування в бібліотеці. 

Поблизу гуртожитків у нас є озеро, де часто збирається молодь. Улітку там навіть є жива музика. Окрім того, ми маємо різні клуби за інтересами — наприклад, спортивні, музичні. Біля гуртожитку є спортзал та декілька стадіонів. Також університет проводить різноманітні конкурси і змагання — приміром, ми змагаємося зі студентами з інших країн у вирішенні юридичних питань. 

Озеро біля студмістечка.

Навчання під час пандемії

Зараз я відчуваю суперпідтримку від університету. Навчання онлайн організовано чітко й зрозуміло. Оскільки не кожен зараз має доступ до бібліотеки, адміністрація навіть перевела в електронний формат усі навчальні посібники. Ба більше, університет гарантує студентам і викладачам безкоштовне тестування на ковід. Тест можна зробити в будь-який момент, якщо є хоча б найменші підозри на хворобу.

Софія Станчак

пісня: The Weeknd — After Hours

книга: усі частини “Гаррі Поттера”

фільм: “Місія нездійсненна” Браяна Де Пальми.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua