Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“Раптом пасажир витягнув ніж…”. Як це — бути водієм таксі?

“Раптом пасажир витягнув ніж…”. Як це — бути водієм таксі?

7 хв на читання
Про що цей текст: Двоє таксистів відповідають на цікаві питання про свою роботу.
Читати повну версію

Тарас Гавриленко, 30 років

Я працюю водієм таксі в Києві з березня 2019-го року. До цього був промоутером у магазині техніки. Коли звільнився звідти і потребував грошей, вирішив скористатися своїм чималим стажем водіння та спробувати таксувати. Зараз працюю на власній машині Volkswagen passat b8.

Сергій Полянський, 36 років

Я почав таксувати два роки тому. Спочатку їздив на орендованій машині. Зараз  таксую Харковом на власному авто Dodge Dart 2016-го року у вільний від основної роботи час.

Який відбір проходять таксисти при влаштуванні на роботу?

Тарас Гавриленко: Не треба було проходити ніяких жорстких перевірок — у компанії лише переконалися, що в мене немає штрафів за п’яну їзду. Далі власник автопарку оцінював, чи можу я взагалі кермувати: я проїхав 300 метрів на їхньому авто, добре увійшов у 2 повороти. Все — тримай ключі, шуруй працювати. 

Зі мною складав перевірку хлопець, який вперше в житті кермував авто з механічною коробкою передач. І він пройшов. Компанії часто заплющують очі на такі речі, їм головне — щоби ви працювали по 12 годин на добу. 

Сергій Полянський: Відбір проходив за станом мого авто. Також перевіряли документи (водійське посвідчення, техпаспорт, страховку). 

Як це кермувати авто 12 годин поспіль?

Тарас Гавриленко: Більшість ДТП за участю таксі трапляються саме через те, що водії буквально засинають на дорогах, бо деякі автопарки вимагають працювати по 12, а то й 16 годин. Чув від колег, що їм ввижалися пішоходи, та переважно все навпаки — починаєш їх погано помічати. У дні, коли робота затягувалася до ночі, я так фізично стомлювався, що дійсно втрачав концентрацію. 

Та такі графіки стосуються лише водіїв, які працюють на машині автопарку. Якщо працюєш на власній автівці, то складаєш графік собі самостійно. 

Сергій Полянський: 12 година на день — такий темп не кожен витримає. Після робочого дня накриває відчуття повного виснаження і відсутності можливостей для розвитку в інших сферах. Це важко.

Скільки заробляє таксист і скільки кілометрів проїжджає за день?

Тарас Гавриленко: Тарифи у Києві відверто низькі. Без підвищеного коефіцієнта (він є в бізнес-класі, я таксую у ньому) навіть немає сенсу заводити машину. Наприклад, зараз 12-кілометрова поїздка з Борщагівки до метро “Хрещатик” тривалістю близько 50 хвилин без підвищеного коефіцієнта коштує всього 129 гривень. В бізнес-класі — 151 гривню, принаймні трохи краще. 

Водії автопарку віддають власнику 40% доходу. Якщо врахувати витрати на паливо, мийку машини, то в середньому таксисту залишається всього 70 гривень за годину роботи.

Я проїжджаю десь 80 кілометрів на день. Оскільки сам собі будую графік, то виїжджаю о 7-й ранку (в час-пік), роблю 3-6 замовлень і до обіду повертаюся додому. Ввечері беру замовлення за бажанням. Буває, в п’ятницю таксую цілий день (від 8 ранку до 2 ночі), тоді проїжджаю 200-300 кілометрів.

Сергій Полянський: Я працюю від 2 до 8 годин на день. Проїжджаю близько 200 кілометрів (це приблизно 10 замовлень). Наприклад, за поїздку від вулиці Гольдбергівської до вулиці Генерала Удовиченка у Харкові (16 кілометрів) я отримую близько 130 гривень (за тарифом “комфорт”). 

Два роки тому таксувати було набагато вигідніше: тарифи були вищими, а ціни на пальне — нижчими. Конкуренція за цей час також збільшилася. Та все ж таксування мені подобається, бо це стабільний підробіток із гнучким графіком.

А штрафи є?

Тарас Гавриленко: Так. Якщо не виходиш на зміну чи зриваєш замовлення, то отримуєш штраф — близько ста гривень. Утім можна відмовитися від замовлення, якщо клієнт — п’яний. 

Чому так багато таксистів їздять саме на Рено Логан?

Тарас Гавриленко: Це дійсно найпопулярніше авто серед таксистів. У нього розхід палива в заторах складає близько 6 літрів на 100 кілометрів. Вигідно.

Який пасажир найбільше запам’ятався?

Тарас Гавриленко: Якось я пізно ввечері взяв економ-замовлення в село Боярка, що під Києвом. В машину на заднє сидіння сіли два кремезних хлопці, і як тільки я виїхав на окружну, почалися питання про мій дохід. Це мене напружило, адже ми їхали безлюдним полем. Про всяк випадок я написав повідомлення друзям і скинув свою геолокацію. І от пасажир, який сидів позаду мене, витягнув ніж. Хлопці вимагали віддати виручку. Я з’їхав на узбіччя — знав, де мене чекатимуть знайомі. Сказав, що гроші в багажнику. Коли ми вийшли з авто, підскочили мої друзі й вибили ніж. На тому й розійшлися, поліцію не викликали.

А ще був випадок, коли я підвозив двох хлопців 17-18 років до якогось пустиря на Троєщині. Вони розрахувалися зі мною і вийшли з машини. Я залишився на місці чекати наступне замовлення. Тим часом вони наполегливо щось шукали осторонь. Один із них попросив підсвітити їм, поки вони копають. Як виявилося, хлопці приїхали забирати закладку. Такі випадки — непоодинокі в роботі таксистів.

Які пасажири — найгірші для таксистів?

Сергій Полянський: Зверхні та хамовиті. Якось у мене була пасажирка, яка, з її слів, дуже запізнювалась на роботу. Постійно корегувала мою їзду, наполягала, щоб я ризикував на дорозі — обганяв, їхав по принципу “шахів”, не звертав уваги на світлофори. Я толерантно відмовляв. Її це обурило і вона вирішила запалити електронну цигарку, щоб вгамувати емоції. Я не дозволив їй робити це в авто, бо сам не курю і не хочу возити людей у прокуреному транспорті. Після словесної перепалки я кілька разів пропонував їй змінити водія, але вона відмовлялася покидати авто. З такими пасажирами важко працювати.

Чому зазвичай так важко викликати таксі за місто?

Тарас Гавриленко: Ну, от я не їжджу за місто, хіба за дуже хорошим тарифом — близько 20 гривень за кілометр. Повертатися з таких замовлень доводиться порожнім, а це зайвий пробіг. Та і вночі поїздка за місто може бути ще й небезпечною.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua