Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Саме книги допомогли мені прокачати знання іноземної

Саме книги допомогли мені прокачати знання іноземної

7 хв на читання
Про що цей текст: Ці люди вдосконалили володіння англійською, німецькою, норвезькою за допомогою читання літератури в оригіналі.
Читати повну версію

Анастасія Крупка, 19 років, авторка цього тексту:

Німецьку я почала вивчати ще у першому класі, втім моє зацікавлення цією мовою залежало від вчителів, які змінювалися ледь не кожного навчального року. Тому в знаннях було багато прогалин.

Перед ЗНО я взялася доучувати те, що пропустила. Вирішила, що читання книг німецькою допоможе пришвидшити процес. Позичила в подруги книжки німецьких авторів — “Сповідь афериста Фелікса Круля” Томаса Манна, “Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурману” Вольфганга Шивельбуша та ще кілька есеїв. Книгу обсягом 400-450 сторінок я читала десь 3-4 тижні. Робила це щовечора – від 30 хвилин до двох годин. 

Під час читання я занотовувала всі невідомі слова в спеціальний блокнот, 96 аркушів списала за місяць читання. Також я обклеювала стіни своєї кімнати стікерами з новими словами і їхнім перекладом. Коли була впевнена, що запам’ятала слово, ховала стікер у коробку, а через два-три тижні витягала, щоб перевірити свої знання. Також раз на місяць влаштовувала великі лексичні контрольні — для цього молодша сестра надиктовувала мені 200-250 слів українською, які я вивчила впродовж цього часу, а я писала їх німецькою. Практикувала я й написання невеликих жартівливих переказів прочитаного, в яких використовувала нову лексику. Їх перевіряла моя репетиторка. 

Під час такого навчання я зіштовхнулася з двома проблемами: 

1) література не була адаптована під мій рівень іноземної, який тоді коливався від А2 до В1, тому перших кілька місяців у мене було відчуття, наче я читаю німецько-український словник, а не твір із сюжетом; 

2) у 2018 році у крамницях Львова неможливо було знайти паперові романи німецькою мовою, мені пропонували хіба оповідання про пригоди зайчиків-песиків-лисичок або картки для вивчення німецької. (Під час подорожі до Відня я відірвалася в одній з великих місцевих книгарень і накупила собі ого-скільки літератури).

З усього, що я прочитала німецькою, найбільше мені сподобався роман Єви Сайферт “Шведське літо”. Це історія про неймовірні пригоди трьох жінок, які намагаються розрадити свою подругу після смерті її чоловіка. Книжка підштовхує до роздумів над життям, змушує подивитися на людей і їхні вчинки з іншого боку, а також шукати баланс у собі. Я її читала тричі й щоразу розуміння тексту ставало кращим, а невідомих слів постійно меншало. 

Завдяки читанню книг німецькою в університет я вже вступила з рівнем В2. Свої знання німецької покращую і досі, люблю читати цією мовою.


Віра Корнієнко, 19 років, копірайтерка 

Оскільки всі фільми та серіали я завжди переглядаю англійською, то вирішила взятися і за читання книжок мовою оригіналу. Розпочинала з незначних за обсягом творів (оповідань і дитячих історій), а згодом перейшла на складніші жанри. 

Коли я тільки починала читати англійською, значної частини слів узагалі не розуміла, бо сприйняття мови на слух і за допомогою зору — різні речі. Тож читаючи книгу, я виписувала невідомі мені фрази і їх переклад, іноді робила спеціальні картки з незнайомим словом, на звороті – перекладом. Витрачала на це близько години щодня. 

Першою серйозною книгою, яку я прочитала англійською, була “Людство. Стисло про те, як ми все про**али” Тома Філліпса. У ній автор розповідає про найбільші факапи людства, опираючись на політичний досвід різних держав світу. Наприклад, про те, як у американському місті Реббіт-Хеш мером, за бажанням жителів, став французький бульдог на прізвисько Вілбур Біст. Цю книжку я читала під час відпочинку з друзями в Карпатах. Хоч у нас була велика і весела компанія, розповідь мене так захопила, що я на певний час буквально випала з тусовки.

Мені подобається читати книги в оригіналі, бо при перекладі на українську певні вислови втрачають лінгвістичне забарвлення. Крім того, книжки допомагають мені підтримувати мій рівень англійської (С1). Українською ж читаю літературу наших авторів, бо вважаю, що збагачувати словниковий запас рідної мови не менш важливо, ніж іноземної. 


Олег Мельниченко, 21 рік, студент

Якось я вирішив покращувати свою англійську з допомогою читання книг цією мовою. Спочатку це було надважко: я годинами перекладав невідомі  слова, намагався вивчити не лише їхнє значення, а й правильну вимову за транскрипцією. Іноді складав кілька слів у речення, щоб одразу практикуватися й у граматиці. Ці речення згодом обов’язково перевіряла моя вчителька англійської. Було справді важко, але результат того вартий: в якийсь момент я зрозумів, що, читаючи книгу, вже майже не зазираю до перекладача. 

Зараз мій рівень знання мови дозволяє читати професійну літературу з міжнародних відносин англійською. Це значно розширює мій кругозір, адже багатьох потрібних книг немає українською чи російською мовами. Однією з таких є “Коротка історія зовнішньої політики США” професора політології Джойса Кауфмана. 

Художню літературу англійською я теж люблю. Нещодавно перечитав всі частини “Гаррі Поттера” Джоан К. Ролінг. Таке чтиво дозволяє мені розслабитися та відпочити. Ну і, звичайно, підтримувати рівень знання мови.


Анна Баталіна, 21 рік, філософиня

Декілька років тому я вирішила опанувати мову, яку знає не багато українців. Свій вибір зосередила на норвезькій. Ще в 11 класі вивчала її близько чотирьох місяців, та через підготовку до ЗНО, вступ у виш і переїзд в інше місто, закинула цей процес. Повернулася до нього лише на другому курсі. 

Через непопулярність норвезької в Україні знайти репетитора чи мовну школу майже нереально. Тому я вчуся самостійно. Розпочинала з різноманітних мобільних додатків для опанування граматики та розширення словникового запасу, потім почала дивитися фільми та серіали з субтитрами (на жаль,  у вільному доступі їх надзвичайно мало). Згодом я взялася за читання книжок норвезькою —  шукала тексти з їхньої шкільної програми (невеликі за обсягом), перекладала та зазубрювала буквально кожне слово. За якийсь час дійшла і до професійної літератури, щоб засвоїти ще й трохи термінології. 

З усього прочитаного найбільше мені сподобалася збірка творів “Мрійники” норвезького письменника Кнута Гамсуна. У книзі описане життя та побут людей з маленького рибальського містечка Нурлан, в якому автор проводив канікули в дитинстві. Хоч книга і невелика за обсягом (лише 200 сторінок), мені її вдалося здолати аж за місяць щоденного читання по 30-40 хвилин. 

Читання мовою оригіналу значно покращує володіння граматикою – ти запам’ятовуєш правильне формулювання речень, словосполучень. 

До речі, для того, щоб практикувати усну норвезьку, я познайомилася в інтернеті з Амандою з Норвегії. Вона погодилася мені допомагати й пояснювати складні нюанси. Зараз ми з Амандою спілкуємося без жодних мовних проблем.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua