Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Що почитати, коли на душі смуток?

Що почитати, коли на душі смуток?

4 хв на читання
Про що цей текст: Люди радять книги, які допомагають їм впоратися з меланхолічним настроєм.
Читати повну версію

Олег Яшний, 19 років, програміст

Коли я відчуваю меланхолію, берусь за книгу японського письменника Харукі Муракамі “Норвезький ліс”. В основі сюжету — стосунки молодої пари. Незважаючи на те, що автор у творі досить часто апелює до смерті, атмосфера трауру й трагізму в книзі відсутня. Події розгортаються досить повільно, та я вважаю це перевагою. 

У творі чимало так званих відкритих запитань, якими автор дає поштовх для роздумів. Також дуже багато символізму та глибоких образів, що загалом характерно для творів Харукі Муракамі.

Найбільше я люблю “Норвезький ліс” за те, що він не допомагає втекти від меланхолії, а, навпаки, стає її супутником. Емоційне звільнення відбувається саме завдяки тому, що я переживаю такі ж емоції, як персонажі книги.

Улюблена цитата: “Коли хтось когось кохає, й якщо це кохання йде від душі, то ніхто не блукає лабіринтами”.

Кому варто прочитати: Перш за все самотнім людям.


Валерія Бойко, 23 роки, маркетологиня

Одного осіннього дня я ховалася в книгарні від дощу й натрапила там на книгу Андрія Любки “Кімната для печалі”. Привернула увагу лаконічна темно-синя обкладинка, а коли прочитала назву, то щось відгукнулося в душі. Дійсно, ця книга стала моєю “кімнатою для печалі”, в яку я періодично ховаюся.

Це збірка з 11 оповідань, які розповідають про самотність у всіх її проявах. Смуток у книзі осмислений, виплеканий у свідомості зрілої особистості. Оповіді настільки близькі та щирі, що в один момент можна спіймати себе на думці, що, насправді, дійовою особою є ти.

Книга є дещо поетизованою, сповненою асоціативних образів. Слова таять за собою багатогранність сенсів і з кожним прочитанням по-різному резонують у душі. Герої наче б то проходять через усі життєві трансформації разом із тобою, чи то ти, скоріше, виростаєш поруч з ними. Книга має єдиний мінус — надто швидко закінчується.

Улюблена цитата: “Кожен, хто має душу, хоче час від часу побути насамоті”. 

Кому варто прочитати: людям, які не люблять описи на триста сторінок. І, звичайно, тим, хто хоч раз у житті почував себе самотньо (тобто всім).


Віра Корнієнко, 19 років, контент-менеджерка

Як на мене, ідеальна книга для меланхолічного настрою — “На західному фронті без змін” Еріха Марії Ремарка. Чому саме твір про війну? Бо він нагадує, що у житті бувають речі набагато гірші, ніж повсякденні проблеми. 

Найбільше зачіпає те, що книга написана від імені 18-річного юнака, який потрапив на війну. Ремарк вдається до настільки детальних описів, що здається, наче ти стоїш з ним на фронті пліч-о-пліч.

Сюжет захоплює так, що просто забуваєш про всі свої проблеми. Я часто порівнюю описані в творі життєві ситуації і реальні. Книга наче допомагає розставити правильні життєві акценти — після прочитання розумієш, що дійсно для тебе важливо.

Улюблена цитата: Епіграф до твору — “Книга ця — ані звинувачення, ані сповідь. Це тільки спроба розповісти про покоління людей, що їх занапастила війна, навіть як хто з них і не потрапив під снаряди”.

Кому варто прочитати: людям, які глибоко переймаються повсякденними дріб’язковими проблемами.