Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

“В універі ми доопрацьовуємо проєкти великих компаній — як Siemens і BMW”

“В універі ми доопрацьовуємо проєкти великих компаній — як Siemens і BMW”

7 хв на читання
Про що цей текст: 23-річна студентка Мюнхенського технічного університету Анна Кримова розповідає про особливості навчання на магістратурі в Німеччині.
Читати повну версію

Я переїхала до Мюнхена в жовтні 2018 року. До того отримала диплом бакалавра в Харківському національному  університеті імені В. Н. Каразіна за спеціальністю “Математика”. Наразі здобуваю диплом магістра за напрямом “Data Science” у Мюнхенському технічному університеті. Маю стипендію від найбільшої німецької служби з академічних обмінів DAAD, яку отримала на два з половиною роки. Навчаюсь англійською мовою.

Розклад занять

Головна особливість магістратури в Європі — можливість коригувати програму під свої потреби й інтереси. Розклад занять студенти складають самостійно на спеціальному університетському сайті. Вибір предметів дуже широкий. 

Я мала лише дві обов’язкові дисципліни, які пройшла в першому ж півріччі. Усі інші предмети розподілені по папках за спрямуванням. У кожній вказана певна кількість кредитів — це одиниця вимірювання навчального навантаження студента. Якщо у папці зазначено 15 кредитів, студент має обрати таку кількість предметів із переліку, яка б відповідала цьому навантаженню. 

Обмежень за кількістю предметів немає — можна реєструватися хоч на всі. Деякі студенти так і роблять: записуються на безліч дисциплін, у перші тижні ходять на всі лекції, оцінюють викладачів, спосіб викладу матеріалу, а потім залишають у розкладі лише ті курси, що припали їм до душі. 

У першому семестрі я мала 5 предметів, у другому — 7 (хоч це і трохи забагато), у третьому були стажування, семінари з однієї дисципліни й ще два предмети, з яких я складала іспити. У четвертому семестрі мала лише два предмети і паралельно писала дипломну роботу.  

Практичні навички

У третьому семестрі я мала обов’язкове стажування. Так потрапила на роботу в Siemens — найбільший у Європі міжнародний концерн, що працює у галузі електротехніки, електроніки, енергетики, машинобудування, медицини, зв’язку та світлотехніки. 

Спершу я там пройшла місячну практику, а потім залишилася як working student (максимальний об’єм роботи — 20 годин на тиждень). У компанії я виконувала обов’язки Data Analytics Researcher. До речі, саме тому у третьому семестрі й зменшила навчальне навантаження. 

У моєму університеті є TUM Data Innovation Lab. Це навчально-дослідницьке стажування для студентів-магістрів. Великі компанії, як Siemens і BMW, дають університету свої незавершені проєкти, і студенти в групах по 2-4 людини працюють над ними. Також впродовж навчальних курсів викладачі заохочують створювати власні проєкти, які в подальшому можуть покращити семестрову оцінку.

Крім цього, університет часто влаштовує ярмарки вакансій, де доволі легко можна знайти роботу. На спеціальних семінарах нас також вчать soft-skills, розповідають, як складати резюме, писати мотиваційного листа, успішно пройти співбесіду. А якщо студент має інші питання щодо працевлаштування, можна піти на індивідуальну консультацію до hr-фахівця. 

Навчальний процес

Мій університет дуже великий, тому на деяких популярних предметах, як-от Machine learning чи Deep learning, може навчатися близько тисячі студентів. Через такі масштаби практично не буває особистої взаємодії з професорами. Навіть для того, щоб поставити запитання щодо матеріалу, є спеціально відведений час. Однак на вузькоспеціалізованих курсах ситуація інша — там, зазвичай, навчається не більше ста студентів, а буває взагалі по 10-20. 

Величезний плюс навчання в Німеччині — те, що навіть до початку пандемії увесь процес тут був діджиталізований. Лекції завжди записують й викладають на спеціальному порталі, де студенти можуть переглянути презентації чи дізнатися домашнє завдання. До речі, виконання домашніх завдань ніхто не перевіряє — вони потрібні перш за все самому студентові. Відвідування також ніяк не впливає на оцінки.

Найважче навчатися у першому семестрі, адже немає розуміння, чи робиш ти достатньо для успішного проходження курсу. Ми фактично не отримували зворотного відгуку від викладачів. Страшенно не вистачає проміжних оцінок, які ставлять в Україні. У Німеччині ти дізнаєшся оцінки лише за результатами іспитів. Та й мати максимальний бал наприкінці семестру майже нереально. У Харкові я отримувала лише п’ятірки, тому така особливість системи мене дещо спантеличила.  

Загалом магістратура стандартно триває 4 семестри, та за потреби можна навчатися 6-7. 

Сесія та оцінювання

У Німеччині незвична система визначення успішності: максимальний бал — 1.0, далі — 1.3, 1.7, 2.0. Найгірша оцінка, яку ще зараховують, —  4.0. Якщо студент не приходить на іспит або ж зовсім нічого не пише, то отримує 5.0 і буде відправлений на перездачу. 

У німецьких вишах є дві сесії. Можна скласти половину екзаменів на першій сесії у лютому, а решту — в квітні, перед початком другого семестру. Таким чином у студентів є більше часу на підготовку. 

Часу для написання іспиту виділяють дуже мало — годину, часом дві. Я, хоч і добре знала предмети, але не могла нормально працювати за таких стресових умов.  

Результати іспиту доводиться чекати дуже довго — до двох місяців. Пригадую, спочатку щогодини перевіряла пошту, хвилювалася, та потім просто забувала про це. До речі, із перевіркою дипломних робіт викладачі теж не поспішають —  мій хлопець чекав на результат п’ять місяців. 

Студентське життя

Тут дуже багато інтернаціональних студентів, тому іноземці не почувають себе чужим. На початку навчання у нас був вступний тиждень, орієнтований на неформальне спілкування. Саме тоді я познайомилася із двома людьми, з котрими надалі проводила більшість вільного часу в університеті. 

Також у нас є чат, куди залучені усі студенти з моєї навчальної програми, тому за бажанням знайти друзів доволі легко. Пригадую, були випадки, що я просто розмовляла українською в університеті, й до мене підходили люди, аби поцікавитися звідки я. Таким чином виникав діалог, який часто переростав у приємне знайомство.

Враховуючи те, що студент сам регулює кількість лекцій і практичних в розкладі, між навчанням легко знайти вільний час для хобі. Наприклад, у нашому університеті є великий спортивний комплекс, в якому можна займатися плаванням, скелелазінням, атлетикою, танцями. Абонемент на півроку коштує всього 15 євро. 

Плани на майбутнє

Я знайшла в Мюнхені роботу за спеціальністю і вже з серпня почала там працювати. Тому й надалі планую жити у Німеччині.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua