Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Я залежна від бальзаму для губ. Ні, це не смішно

Я залежна від бальзаму для губ. Ні, це не смішно

5 хв на читання
Про що цей текст: Історія про те, як моя любов до зволоження губ переросла в болючу залежність.
Читати повну версію

У підлітковому віці я обожнювала стежити за американськими ютуб-блогерками. Вони розповідали, зокрема, про нову модну косметику, яку тоді ще не продавали в Україні. І от коли за якийсь час я вперше натрапила на такий бальзам для губ, яким користувалася моя улюблена блогерка, то одразу ж придбала його. Мене не зупинила навіть ціна (близько ста гривень), яка в чотири рази перевищувала вартість звичайної гігієнічної помади. 

Пам’ятаю, як тріумфально в супроводі захоплених “охів” подружок розпакувала цей бальзам. Легкий аромат персика, мерехтливі блискітки — я, 13-річна, так довго мріяла про це! Я тягала цей бальзам зі собою всюди: в школу, на танці, в гості. Завзято мазала ним губи по 100 разів на день: після того, як поїм чи поп’ю, перед тим, як вийти на вулицю, перед сном… Раз на 5-6 тижнів доводилося купувати новий бальзам, адже старий швидко закінчувався.  

Першою на сполох забила мама. У неї медична освіта, тому вона добре розуміла, що вазелін, парафін і білий віск, які найчастіше застосовують у виробленні гігієнічних помад, — це продукти нафтопереробки. Шкіра не здатна їх поглинути, тому на поверхні губ утворюється плівка, яка порушує природні механізми зволоження. Після серйозної бесіди вона запропонувала замінити мій бальзам-мрію на натуральну кокосову олію. Я погодилася, але вже наступного дня повернулася до звичного ритуалу: кокосове масло занадто швидко вбиралося в губи і я не відчувала необхідного зволоження.

Зрештою, моя любов до бальзаму для губ перетворилася на справжнісіньку залежність. Я не могла вийти з дому без гігієнічної помади. Навіть якщо я мазала губи перед 10-ти хвилинним походом у магазин, але не мала зі собою у кишені баночки бальзаму, мене охоплювала паніка. Здавалося, вуста вмить розпухнуть і будуть нестерпно пекти. Лише знаючи, що бальзам під рукою, я почувала себе спокійно. 

Ситуація ще більше загострилася, коли я вступила до університету. Стрес через переїзд і новий колектив дав про себе знати: я почала кусати губи і тому довелося використовувати бальзам ще частіше, ніж це було раніше. Сусідки по кімнаті жартували, що я не можу й п’яти хвилин прожити без гігієнічної помади. А я й справді не могла… 

Пригадую, як прокинувшись о другій ночі, в паніці шукала бальзам. Знала, залишала його на тумбочці, а він наче крізь землю провалився. Я перерила всі сумки й одяг, лазила з ліхтариком під ліжком. Не знайшовши свій “скарб”, намагалася заснути. Та до ранку на губах не залишилося живого місця, бо через нестачу зволоження я безперестанку їх облизувала. 

Я зрозуміла, що ця залежність переходить усі межі, коли за останні 50 гривень в гаманці купила не їжу чи щось інше важливе, а новий бальзам. Я обіцяла собі скоротити щоденну кількість використань цього засобу, та мені не вдавалося. Звісно, я докоряла собі за слабкість…

Зрештою, моєму організму набридли ці знущання, тому він зіграв зі мною злий жарт. Одного ранку я ледве змогла попити води — мої губи вкрилися маленькими пухирцями. І сталося це саме перед довгоочікуваним побаченням! Знаєте, що я зробила? З надією на чудо-зцілення я щільно намазала губи улюбленим бальзамом. Звісно ж, краще не стало: пухирці почали тріскати й шалено пекти. Лише згодом я дізналася, що така реакція шкіри — це алергія на бальзам. Тож замість побачення я пішла до лікаря. Він заборонив використовувати бальзам. Тиждень я мала користуватися лише протиалергічним кремом. 

На жаль, навіть після цього мені не вдалося повністю відмовитися від використання бальзаму. Проте я почала ретельніше обирати засоби для догляду за губами. Перш за все уникала в складі ароматизаторів та ефірних масел, які потенційно могли б викликати алергію (наприклад, камфору). Також я звертала увагу на вміст неорганічних речовин. Наприклад, сахарин (штучний підсолоджувач, який використовують у зубних пастах і косметичних засобах) організм людини зовсім не засвоює. Підібравши бальзам на основі органічних компонентів, мені вдалося зменшити частоту його використання до 15-20 разів на день. 

Я досі борюся зі своєю залежністю. Якось порахувала, що вже використала близько 70 бальзамів для губ, на які витратила більше 3 тисяч гривень. Зараз для зволоження губ використовую мазь на основі ланоліну (очищеного тваринного воску, який отримують при промивці овечої шерсті). Такий препарат не має кольору та запаху, а при його виготовленні не використовують консервантів, бо він призначений для лікування тріщин на сосках, які виникають під час годування грудьми. 

Щоб надмірно не користуватися маззю, намагаюся не класти її біля себе на столі під час занять чи роботи. Помітила: якщо її немає в полі зору, можу пробути без зволоження аж до 5 годин. 

Тепер я мажу губи 5-7 разів на день. Вірю, що мине трохи часу й мені вдасться остаточно перебороти свою семирічну залежність. 


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua