Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Як компостувати органічні відходи у квартирі: досвід міленіалів

Як компостувати органічні відходи у квартирі: досвід міленіалів

9 хв на читання
Про що цей текст: Міленіали, які живуть в стилі еко, розповідають, як позбуваються органічного сміття.
Читати повну версію
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу pexels-alena-koval-886521.jpg

[За даними ПРООН, кількість органіки у сміттєвому відрі української сім’ї складає від 35 до 60% від загальної кількості відходів. На сміттєзвалищах органіка починає гнити та утворює метан, що може призвести до займань і є небезпечним для грунтових вод і повітря. Саме тому органічні відходи слід компостувати. Текст створено спільно з ПРООН та ГО “Плато”]

Аделіна Захарченко, 30 років, Полтава, менеджерка з логістики ГО “Еколтава”

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу adelina.jpg

Я почала компостувати відходи три роки тому, коли зменшила кількість м’яса в своєму раціоні. Тоді рослинних відходів у моєму сміттєвому відрі стало більше, а біля нього дедалі частіше з’являлися мошки. Компостування стало розумним вирішенням проблеми.

Я купила ЕМ-відро — спеціальний 16-літровий контейнер із кришкою, зроблений із харчового пластику. Він має вмонтований краник для зливу рідини від органічних решток, яку ще називають компостним чаєм. Таке відро коштувало 1600 гривень.

Також потрібні були бокаші — мікроорганізми, які активують ферментацію харчових відходів за типом сквашування молока та дріжджового бродіння (кілограмовий пакет коштує приблизно 80 гривень). Раз на добу я притрушую відходи бокашами. 

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу komposter.jpg

Відро у мене заповнюється в середньому за тиждень (до речі, туди не можна кидати м’ясо, молочку — вони спричиняють неприємний запах). Час від часу я зливаю “компостний чай”, який використовую як добриво для кімнатних рослин. А от самі відходи раніше, коли жила у квартирі, возила до батьків на дачу. Тепер же мешкаю в приватному секторі і маю на подвір’ї викопану компостну яму. Її вміст раз на рік вивожу на дачу і підживлюю рослини. 

Існує багато міфів про труднощі компостування у квартирі, та мій досвід показує, що правильно налагоджений процес не створює жодних незручностей: немає ні комах, ні неприємного запаху в домі.


Святослав Степ’як, 28 років, Дрогобич, CEO у Дро Еко.Логічний

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу sviatoslav.jpg

Я навчався у Вінниці, де запроваджено двофракційний збір відходів: сухі та вологі рештки я викидав до різних контейнерів. За якийсь час почав сортувати відходи на багато фракцій. А невдовзі встановив вдома свій перший компостер — ЕМ-контейнер. 

Його я зробив власноруч із двох пластикових відер, які вставив одне в одне. У дні верхнього, в якому і накопичую органіку, розігрітим на вогні шилом зробив маленькі дірочки, щоби рідина стікала в нижнє відро. Раз на три дні я зливав цей компостний чай.

Та згодом я дізнався, що таке компостування не перетворює відходи на біогумус. Ферментовані рештки з ЕМ-контейнера, якими я підживлював свої кімнатні рослини, провокували сморід. Виявилося, що їм потрібно ще 3-6 місяців пробути в ґрунті, аби вони були придатними для удобрення.

Тож я вирішив спробувати інший спосіб — вермикомпостування. Його суть полягає в тому, що спеціальні черв’яки поїдають і переробляють органічні рештки. Отже, я купив сім’ю каліфорнійських черв’яків за майже 600 гривень, біля ринку знайшов ящик з-під фруктів, також взяв мішок з під-цукру і взявся створювати власний компостер у підвалі багатоквартирного будинку, де мешкаю. 

Механізм підготовки вермикомпостера такий: у фруктовий ящик стелимо мішок, на дно додаємо подрібнений картон, а зверху кладемо хробаків із субстратом (ґрунтом, у якому вони жили). З компостера буде сочитись рідина: аби приміщення залишалося чистим, під ящик краще підстелити картонну коробку чи паперовий лоток з-під яєць. І можна починати годівлю черв’яків.

Важливо давати черв’якам свіжу порцію їжі лише тоді, коли вони доїли попередню, інакше органіка буде пліснявіти та псуватися. Саме тому вдома я виділив окреме відро, в якому накопичую відходи. Двічі на місяць я приношу черв’якам накопичену органіку. 

Після переробки органіки черв’яками утворюється біогумус. Кажуть, що це хороше добриво. Якось мені стало цікаво перевірити, чи дійсно він так добре працює. Я виростив саджанці помідорів і розділив їх на 3 групи. Першу висадив у біогумус, другу — у звичайний ґрунт, а для третьої змішав ґрунт і біогумус. Перша група виросла та почала давати плоди найшвидше!

Зараз я використовую цей біогумус для підживлення кімнатних рослин — підмішую у магазинну ґрунтову суміш. Також віддаю бабусі — на город.


Юлія Павлік, 36 років, Київ, дослідниця, аналітикиня даних, спеціалістка з моніторингу і оцінки

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу julia.jpg

Сортувати відходи я почала років п’ять тому, а компостувати — три. Цьому сприяло моє оточення — багато знайомих працює у сфері охорони довкілля. Тож в якийсь момент щось у мені “клацнул​​о” і я почала шукати хороше відро для компостування. 

Те, яке мені сподобалося, везли аж зі Словаччини!  Це був набір із двох 16-ти літрових відер: одне — для мене, інше — для мами. Коштував він 63 євро. До набору також входила склянка для зливу рідини і пакет бокаші (кілограмового пакету вистачає на 3-4 місяці). Цим відром я користуюся і досі. Для щоденного збору рештків використовую маленьке відерце. 

Ми — сім’я вегетаріанців, тож овочевих і фруктових відходів у нас багато. Процес їхнього компостування у нас дуже добре відпрацьований. Рештки органічних відходів ми збираємо у півлітрове пластикове відерце з-під морозива, що стоїть біля умивальника на кухні. Коли воно наповнюється, пересипаємо відходи у велике. Наше відро наповнюється за 1,5-2 місяці.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу pxl_20201201_175936327.jpg

Розміщувати компостне відро можна у будь-якій частині кухні, але не біля батареї. Взимку також не радять тримати відро на балконі — через низьку температуру процес уповільнюється. Чи є неприємний запах від відра? Тільки якщо відкриваю кришку, мені відчувається запах квашених овочів. Але, припускаю, для когось він може бути дискомфортним.

Раніше вміст відра ми відвозили на дачу нашої знайомої біля Києва. Вона має викопану компостну яму, добриво з якої використовує для городу. Та вже трохи більше місяця ми живемо у приватному секторі — і маємо біля дому власну компостну яму.


Максим Макуха, 33 роки, Полтава, фахівець із технічних питань ГО “Еколтава”

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу maxym_montazhna-oblast-1.jpg

Ще у 2007 році батьки вирішили займатися городництвом. Вони дізналися, що найкраще добриво для підживлення рослин — компост. Так у нашому будинку під умивальником з’явилася каструля з кришкою, в якій ми збирали органіку. Ці рештки виносили на купу в дворі, а за рік там утворювався якісний компост.

Та коли я розпочав жити у квартирі, підтримувати сімейну традицію компостування стало складніше. Пам’ятаю, у 2013-2014 роках, коли ми з дівчиною мешкали у Львові, то ночами маленькою лопаткою закопували відсортовану органіку в парку 🙂 

Пізніше я дізнався про домашні компостери. Спробував розпочати із вермикомпостера. Придбав 3 ящики по 30 літрів: один суцільний, а два з дірочками на дні та стінках. Поклав перфоровані ящики у суцільний, купив сім’ю хробаків і поселив їх у ящику на балконі (він у мене засклений). Схема була такою: в один ящик я виклав хробаків із субстратом і годував їх органікою. Після перетравлення їжі вони залишали після себе відходи життєдіяльності і трохи піднімалися у ящику. Коли я бачив, що ящик наповнюється, клав зверху другий. Туди теж додавав рештки їжі, хробаки потрохи переповзали доверху і з часом звільняли перший ящик. Після цього ми спорожняли біогумус, а ящик знову клали зверху. І так по колу. У нижньому ящику збирався вермичай. 

Та згодом я відмовився від цього виду компостування, бо дбати про черв’яків було складно. Треба було ретельно слідкувати за їхнім раціоном — наприклад, їм можна додавати тільки рослинні продукти, водночас через велику кількість цитрусових хробаки можуть пахнути, а надто велика кількість продуктів такого типу може їх взагалі отруїти…

Потім я спробував компостування в ЕМ-контейнері. Це менш вибагливий метод і для мене він був зручним. 

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 5.jpg

Зараз я повернувся до того, з чого починав: переїхав у приватний будинок і використовую відкрите компостування — зсипаю рештки на купу у дворі. Органіка протягом року розкладається і перетворюється на добриво, яке ми розкидаємо по городу, під яблуні і малину.


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua