Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Як отримати стипендію Chevening, щоб навчатися у Великобританії?

Як отримати стипендію Chevening, щоб навчатися у Великобританії?

7 хв на читання
Про що цей текст: 32-річна Юлія Чиколба розповідає про вимоги і етапи відбору охочих здобути освіту в Британії, а також особливості навчання в Королівському коледжі Лондона.
Читати повну версію

[Chevening — це стипендійна програма уряду Великої Британії, яка дозволяє здобути магістерський ступінь студентам із понад 160 країн світу в будь-якому з вишів Великобританії. Вона повністю покриває витрати на навчання та проживання. Цьогорічна подача документів на неї стартувала 3 серпня]

Я навчалася на фінансистку в Дніпровській державній фінансовій академії і на правницю в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Потім працювала в ООН консультанткою з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів. Кілька років тому, коли моя подруга проходила співбесіду для отримання стипендії Chevening, я також загорілася ідеєю отримати магістерський ступінь у Великобританії.

У 2021 році з України нас відібрали дев’ятнадцятеро. Загалом, по всій Англії є 1500 чівнерів, в Лондоні нас в межах 700. 

Які вимоги? 

* Хоча б здобутий рівень бакалавра.

* Два роки досвіду роботи у своїй галузі.

* Знання англійської мови, підтверджене тестом IELTS (бал — від 6 до 7,5). 

* Пропозиція навчання хоча б від одного з англійських університетів. 

* Гарантія повернення на батьківщину після закінчення навчання. 

Етапи відбору

Перш за все потрібно написати чотири есе обсягом по 500 слів. Дедлайн — початок жовтня. У них треба розповісти про свої лідерські якості, навички нетворкінгу, а також пояснити, чому ти обираєш саме ці спеціальності та як плануєш використовувати здобуті знання після повернення в Україну. У тексті треба бути дуже переконливим, обґрунтовувати тези прикладами з життя та прописувати конкретні плани. 

У своїх есе я згадувала і про волонтерство в шпиталі для військових, і про участь у програмі розмінування Донбасу, і про керівництво програмою розмінування в Афганістані, і про організацію заходів з підвищення обізнаності щодо гендерних питань в Іраку. 

Я подавала документи в університет Сассексу і Королівський коледж Лондона. Від обох отримала запрошення на навчання. Обрала Департамент військових студій у King’s College London. Загалом перелік програм і факультетів у вишах Великобританії — величезний. Стипендіати вивчають психологію моди, міжнародне оподаткування, розлади харчової поведінки, онкологію… 

Через два місяці після дедлайну проходить перший етап відсіювання претендентів, у яких не дотримано базових критеріїв (наприклад, не мають двох років досвіду роботи).

Потім комісія у Великобританії оцінює есе і пропонує посольствам країн, з яких походять претенденти, список півфіналістів. Їх запрошують на інтерв’ю у посольстві (через COVID-19 моє відбулося онлайн). Під час інтерв’ю питають про лідерські якості і плани щодо кар’єри. На всі питання треба відповідати англійською мовою максимально конкретно і наводити приклади з власного життя. Просто сказати “я лідер” — погано. Я знову ж таки наголошувала на досвіді керування програмою з інформування про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами в Афганістані.

Після інтерв’ю претендентові доведеться дооовго чекати відповіді. Результати відбору на стипендію нам повідомили аж у червні. Тоді я й дізналася, що опинилася серед 19 щасливчиків від України. 

Після цього я почала готувати пакет документів для університету: рекомендації, документи про попередню освіту та мотиваційний лист, чому хочу навчатися на обраній програмі (перелік документів і система подачі в різні виші відрізняється). Коли отримала схвалення університету, почала готувати документи на візу та шукати житло в Англії. 

Про Королівський коледж Лондона

King’s College London —  один із найпрестижніших вишів світу. У ньому добре розвинена наукова діяльність, адже коледж співпрацює з урядом і міжнародними організаціями. Наприклад, зараз тут активно досліджують все, що пов’язане з COVID-19. 

Кожного студента тут сприймають як повноцінного дослідника, якому є що сказати і чим поділитися. Зі мною навчалися люди з усіх куточків світу – США, Індії, Швейцарії, Афганістану, балканських країн, Франції, Тайланду, Нігерії. Більшість із них мають значний досвід роботи і нам дуже подобалося вчитися один в одного.

Про навчання у Великобританії

Вартість річного курсу згідно моєї програми складає 26 тисяч фунтів. За житло я віддаю три чверті стипендії — орендую кімнату у 15 хвилинах ходьби до університету з дівчиною з Аргентини і хлопцем із Франції. В Лондоні так роблять майже всі, бо індивідуальне житло — це дуже дорого. До слова, для комфортного проживання в Лондоні мені бракувало стипендіальних грошей, тому довелося використовувати заощадження. 

У Британії складно навчатися, тому поєднувати магістратуру і роботу майже неможливо. Щоб вчитися хоча б на середні бали, треба дуже старатися. Навчанню я присвячувала не менше 8-10 годин на день (це якщо не треба писати есе, бо інакше — ще довше 🙂 Тут багато самостійної і групової роботи. Читати доводиться ледве не цілодобово! 

За весь рік навчання на моїй програмі було лише чотири предмети. Один обов’язковий — “Конфлікт, безпека, розвиток”. Тут ми вивчали різні модулі — “Наука та безпека хімічної, біологічної та ядерної зброї”, “Соціальні виміри тероризму”, “Приватні військові компанії”, “Політичне насилля, контртероризм та права людини”,  “Гендер, безпека, конфлікти” тощо.

Раз на тиждень ми дивилися лекції тривалістю 1,5-2 години, а також робили включення з викладачем. Семінари завжди проводили як інтерактивні зустрічі онлайн. Також часто до нас приходили гостьові лектори. Наприклад, Девід Оманд — колишній голова однієї з найбільших Британських розвідок. Його персонаж навіть є у серіалі “Корона”. Такі люди дуже мотивують і надихають. 

У цьому ж предметі були теоретичні модулі про цифрову розвідку для контртероризму і збір даних, який дозволяє зробити превентивні дії щодо терористичних актів. Як бачите, хоч предметів лише чотири, але вони дуже об’ємні за змістовим наповненням. 

Під час семінарів є можливість поговорити з професорами і поставити всі питання, які цікавлять студента. Також можна відправити їм e-mail. Професори сумлінно на все відповідають.

Зараз я працюю над написанням дисертації, тема якої стосується програми гуманітарного розмінування. Це актуальне питання, адже через військовий конфлікт в Україні є проблема насильства, пов’язаного з вибухонебезпечними предметами. Згодом хочу використовувати набутий досвід в сфері безпеки України та міжнародних місіях.

Порада для охочих податися на Chevening: Пройти відбір, щоб отримати стипендію, набагато складніше, ніж вступити в будь-який університет Великобританії, зокрема Оксфорд. До того ж, велика конкуренція. Тому мало хто з нас, стипендіатів, був певний, що пройде відбір. Не варто засмучуватися, якщо у вас не вийшло. Можливо, ще просто не ваш час. 


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua