Як почати власну справу? Досвід власниці магазину хенд-мейду

7 хв на читання

Про що цей текст: 23-річна майстриня Корнелія Удовенко розповідає про те, як почала "ловити сни", відкрила і закрила власний магазин, а також дає поради тим, хто мріє монетизувати своє хобі.

Читати повну версію

[Urban розповідає історії малих підприємців, щоби допомогти зрозуміти читачам, як саме відкрити власну справу, попередити про труднощі і надихати на перший крок на шляху до мрії]

З чого почати?

Коли я вступила до університету і втратила звичне коло спілкування, психолог порадив мені знайти медитативне хобі. Воно знайшло мене самостійно: наближався день народження мого хорошого друга (який згодом став моїм чоловіком), і я, знаючи, що він любить езотерику та містику, вирішила сплести йому ловця снів. Подивилася кілька відео-уроків, накупила пір’ячка, ниток, бусів на 200 гривень… І створила першого ловчика. Другові сподобалось. Із залишків сплела ще кілька невеличких ловців для знайомих, які теж припали їм до душі.

За якийсь час я зробила для найкращої подруги ловця із “вушками”, як у котика: вона теж була в захваті, сказала, що у мене талант. Усі ці позитивні відгуки спонукали мене до думки, що я можу заробляти на хенд-мейді.

Ну що ж, з чого почати? Я сфотографувала свої роботи і виставила їх на сайті продажу товарів. Продавала вироби за дуже низькими цінами, бо їхня якість тоді була не найкращою. Але треба ж було з чогось починати.

За тиждень-два я створила групу в соцмережі, назвавши її korneliushko (це поднання мого імені + кличка домашнього улюбленця — щурика Ціцушко).

Десь за пів року я “набила руку”: мої ловчики стали симетричними і мали більш естетичний вигляд. Але я і далі продавала їх за непристойно низькими цінами, знецінюючи свою роботу. Це помилка багатьох підприємців-початківців. Трохи далі я розповім про те, як правильно формувати ціну на свій товар.

Я також оббивала пороги львівських крамничок декору, аби вони взяли мої роботи під реалізацію. Більшість відмовляла. Тоді я вирішила спробувати зв’язатися з крамницями в інших містах України, і справа пішла вгору. Звідси порада: якщо вам не відчиняють одні двері, шукайте інші і стукайте в них.

Також не забудьте оформити ФОП, як це зробила я. Відповідальні підприємці працюють легально.

Тривалість робочого дня і ціни на товар

На виготовлення ловців, пакування замовлень, закупку матеріалів і відправку поштою я витрачаю в середньому 7-8 годин на день. Виробила залізне правило — мій робочий день не може тривати більше 11 годин. Раджу вам теж встановити собі такі обмеження. Раніше, в погоні за грошима і великою кількістю клієнтів, я могла працювати добу без сну. Це погано впливало на моє здоров’я. Тепер же, навіть якщо маю багато замовлень, не перепрацьовую — просто попереджаю покупців про можливу затримку.

Далі — про ціни. Прайс залежить від діаметру і матеріалу кільця, виду павутинки, якості матеріалу (натуральне або штучне пір’я; дерев’яні бусини або з натурального каміння). Також у ціну виробу входить вартість ручної роботи — годину я оцінюю орієнтовно в 10 доларів. Тож раджу саме такої формули дотримуватися у формуванні ціни: витрати на матеріал + оцінка вашої роботи.

Як розвивати сторінку в Інстаграм та де ще продавати хенд-мейд

Я щодня плела до десяти ловчиків, фотографувала їх і публікувала в соцмережі. Також їздила на ярмарки і публікувала з них сторіс. Аудиторія потрохи збільшувалась. Зараз у мого магазинчику майже 7 тисяч підписників в Інстаграм.

Рекламу я налаштовую інтуїтивно, так і не наважилась купити курси з SMM. Хоча слухала лекції блогерів про візуал, контент і таргет. Також я регулярно відслідковую тренди у Інстаграмі та Тік-Ток. Наприклад, коли вийшла остання частина “Месників”, я зробила ловчики із супергероями. А надихнувшись ЛГБТ-прайдами, я наробила веселкових ловців.

У моїй ніші дуже добре працює “сарафанне радіо” — підписники викладають у сторіз мої ловці, позначають мене, а потім до мене додаються їхні знайомі, яким цікаві такі вироби.

Якщо ви хочете продавати хенд-мейд, то майте на увазі, що в Україні люди не дуже цінують ручну роботу. Вони не сприймають її, як щось важке і відповідальне. А я за плетінням натираю собі купу мозолів, саджу зір… Закордоном ставлення до майстрів ручної роботи краще, тому я часто працюю на американський, австралійський і британський ринки. Розміщуючи свій хенд-мейд на міжнародних платформах, можна поставити більшу ціну для своїх робіт. Зараз я працюю лише з Etsy — це така собі онлайн-вітрина. У рекламу на платформі вкладаю до 10 доларів на день.

Офлайн-магазин

Коли я займалася плетенням ловців снів уже майже два роки, хобі почало приносити мені такий прибуток, якого вистачало для життя і заощаджень. Я відкрила офлайн-магазинчик на початку весни 2020 року — та якраз тоді почалась пандемія. Вести бізнес у цей час було дуже важко, вартість оренди перевищувала заробіток, тож за пів року мені довелося закрити магазин і повернутися до роботи з дому.

Поради тим, хто хоче хоче заробити на своєму хобі

*Пам’ятайте: наполегливість і впертість допомагають досягати свого.

*Не опускайте рук. Навіть якщо впродовж місяця немає замовлень та активу — це не привід закидувати роботу.

*Експериментуйте! Не бійтеся змінювати контент у соцмережі, товар чи спосіб його виготовлення.

Що почитати, якщо починаєш власний бізнес?

1. “Доставка щастя. Шлях до прибутку, задоволення та мрії” Тоні Шея — легка книга про деталі, які майже непомітні при наданні послуг, але можуть відіграти важливу роль, справити найкраще враження про товар. Вчить ставитись до бізнесу не тільки як до заробітку, а й як до задоволення.

2. “Чемпіони продажів” Меттью Діксона і Брента Адамсона — книга для людини, яка управляє персоналом. Допомагає краще розуміти здібності і перспективи кожного працівника.

3. “7 навичок високоефективних людей” Стівена Кові — такий собі порадник із цікавими, інколи неочікуваними порадами для бізнесу. Гарно описано, як побутові звички впливають на ведення своєї справи. Підійде як для новачків, так і для більш “просунутих”.