Хочеш поділитись цим текстом у соцмережах?

Як потрапити на класне стажування і чому це важливо для особистісного розвитку?

Як потрапити на класне стажування і чому це важливо для особистісного розвитку?

8 хв на читання
Читати повну версію

На третьому курсі Інституту журналістики мені шалено захотілося постажуватися в якомусь із київських медіа. У телеграм-каналі “Можливості” я знайшла оголошення про набір студентів на професійні стажування “Хаб медіамобільності“. Подалася — і пройшла. 

Згодом я зацікавилася можливостями для жінок у підприємництві і вирушила на Business for Women. Ще за кілька місяців я взяла участь у своєму першому студентському обміні в Івано-Франківську — GoxChange. А після — стала учасницею дистанційних Study tours to Poland.

Чому мені це цікаво? 

Коли я вперше потрапила на тиждень у новий колектив, то відчувала себе трохи ніяково і не знала, з чого почати розмову. Та зрештою усвідомила, що маю класну нагоду спілкуватися з новими людьми, та ще й безкоштовно навчатись. Зрештою, завдяки стажуванням завела безліч нових контактів, які зараз неабияк мені допомагають у роботі (тепер у мене є друзі зі Львова, Одеси, Дніпра, Харкова і Чернігова), і отримала нові знання. Також програми обміну і стажувань дають можливість подорожувати своєю країною або навіть вирушити за кордон. 

Як я знаходжу можливості? 

У цьому мені допомагають спільноти у соцмережах:

1.  “Можливості” — освітній канал, де публікують варіанти для розвитку/освіти/кар’єри/подорожей/самовдосконалення української молоді.

2. “Твій простір можливостей” —  підбірки неформальних можливостей освіти, навчання, стажування та волонтерства.

3. “Українська Волонтерська Служба” —  інформація для волонтерів та охочих знайти стажування.

4. StudwayDIEM — канал про стажування, програми обміну, курси, лекції тощо. 

5. “Неформальне «О»” — канал про освітні програми закордоном і в Україні. 

Часто інформація на цих ресурсах дублюється, та все ж не варто оновлювати їх рідше, ніж раз на 2-3 дні, бо тоді можна пропустити щось важливе або не вкластися в дедлайн. 

Анкета

Коли бачите опис програми і переходите за посиланням, то важливо уважно прочитати інформацію, яка є у “шапці”. Там можуть перелічувати найважливіші вимоги. Наприклад, іноді просять бути дуже лаконічними чи писати виключно англійською мовою. Дотримуйтеся таких побажань. 

Уважно заповнюйте розділ зі своїми даними. Це важливо, щоб з вами могли зв’язатися у разі успішного проходження. Часто просять писати нік у месенджерах чи давати посилання на соціальні мережі, щоб через них дізнатися про громадську чи студентську активність кандидата. Тож ваша сторінка у соцмережах повинна мати гідний вигляд. 

Мотиваційний лист — невід’ємна частина кожної заявки. Раніше я думала, що потрібно цінувати час організаторів і писати максимально коротко, але прослідкувала, що мої анкети зі стислими відповідями зазвичай залишаються без відповіді. Тому почала  ділитися власним досвідом і прикладами реалізованих проєктів. І це більше подобалось організаторам. 

Коли я подавалася на програму стажування “Хаб медіамобільності”, то вказувала свій досвід у журналістиці: згадувала стажування, практики, в яких брала участь, університетські проєкти. До кожного з цих пунктів додавала обов’язки, які я виконувала, і вміння, які здобула. Це може краще показати вас як спеціаліста. Наприклад, за дворічну роботу у прес-службі Інституту журналістики я навчилася знімати і монтувати відео, писати статті і складати сценарії до відео. 

Навіть якщо вам здається, що ваш досвід і здобутки незначні, все одно пишіть про них. Що активніше ви себе проявите, то більше організатори вами зацікавляться. Головне — не перераховувати увесь досвід, а вказувати той, що відповідає тематиці проєкту. 

“Чому ми маємо взяти саме вас?” — це питання є у 90% анкет. Відповідь “бо я суперкрутий/-а” — точно не підійде. Варто придумати щось серйозніше. Наприклад, напишіть, що у вас є ідея проєкту, і участь у програмі чи навички, здобуті на стажуванні, допоможуть її втілити. Або ж вкажіть, що для реалізації задуму вам бракує лідеських якостей і навичок із командотворенням, які ви можете розвинути, взявши активну участь у цьому заході. 

Додатки до анкети 

Деякі організації можуть попросити про додаткові матеріали. Наприклад, проєкт навчальних візитів до Польщі Study Tours to Poland просив додати рекомендацію від організації, членом якої я є, а також прикріпити фото оцінок за останній семестр. 

Серед тестових можуть попросити написати текст обсягом не більше тисячі знаків, організувати якусь акцію чи зняти відео тривалістю до 2 хвилин. Важливо дотримуватися умов і намагатися проявляти креативність, оскільки учасників може бути більше сотні. 

Наприклад, коли я подавалася на стажування “Хаб медіамобільності”, то повинна була відповісти у форматі відео на питання: “Як знайти однодумців у розхристаному світі?”. Тоді я сконструювала будову зі стільчика, табуретки та книжок і поставила на неї свій старенький телефон, яким і знімала. Попередньо прописала сценарій, підготувала текст і розповіла його на камеру. Змонтувала. Хоч результат вийшов не дуже професійний, мої старання оцінили. 

І на цьому все?

Не завжди. Деякі програми можуть припинити відбір на етапі анкети і запросити про участь уже через електронну пошту чи месенджери. Інші ж покличуть ще на онлайн-співбесіду. Так зі мною трапилося у випадку студентського обміну GoxChange. 

Я взагалі не знала, як там поводитися. Тому напередодні згадала усе, що писала в анкеті, перечитала своє резюме і вчасно прийшла на зустріч, адже графік співбесід був розписаний похвилинно. 

Атмосфера була доволі дружною. Спочатку я розповідала про власний досвід, проєкти, в яких брала участь, мої обов’язки у них. Він робив уточнення, розпитував про плани на майбутнє. Важливо не мовчати, а бути готовим до цих питань і наперед продумати орієнтовні відповіді. 

Якщо тебе таки взяли…

Тоді починається найцікавіше! Після відправки підтверджень на пошту, всіх учасників проєкту збирають у спільну бесіду, де всі починають знайомитися. Тоді ж усі купують квитки на потяг (їх просять надсилати організаторам і мати із собою роздрукований варіант, адже проїзд, харчування і проживання зазвичай компенсовують). 

Щоб уникнути моментів ніяковості від знайомства з новими людьми, організатори зазвичай влаштовують командотворчі вправи, де навіть найбільш закритий інтроверт не стримає емоцій. Наприклад, я досі пам’ятаю одну із таких вправ. Спочатку нас ділили на пари. Ми ставали спиною до спини і пробували присісти так, щоб не впасти. Зробити це удвох було найлегше. Далі це повторити треба було вчотирьох, увісьмох, удесятьох… Усі голосно сміялися, хлопці намагалися втримати дівчат на плечах, дівчата пропонували ідеї, як правильно поставити ноги, щоб не впасти, але в результаті нам так і не вдалося сісти. Проте смі-і-і-ху було..!  

Коли все закінчується…

…неймовірно хочеться плакати! Наприклад, в останній день програми GoxChange мені не хотілося повертатися до рутинного життя. Але я тішилася часу, проведеному весело і з користю: побачила нове місто, зустріла хороших і активних людей, навчилася долати страхи і труднощі, додала нову інформацію у свою скарбничку знань. 

Саме тому я не перестаю радити друзям і знайомим подавати заявки на програми обміну, стажування, тренінги. Вчіться, вчіться і ще раз вчіться. Хтозна, куди нас заведе життя!


Підписуйся на Urban
в Instagram: https://www.instagram.com/urban.for.millenials/
в Facebook: https://www.facebook.com/urban.for.millenials
в Telegram: https://t.me/urbanua